Спецпроект

У Криму напали на археологів, які мали український дозвіл

Вчора на Фіоленті (район Севастополя) була обстріляна група археологів, що проводили розкопки в районі мису Виноградний.

Про це повідомляє ForPost із посиланням на завідувачку відділом середньовічної історії Херсонеського заповідника Тетяну Яшаєву, котра перебувала на місці подій як начальник експедиції.

"Двоє чоловіків демонстративно цілилися в нас, а потім робили постріли з відстані близько 30-50 метрів, - розповіла науковець. - Вся ця вакханалія супроводжувалася гучною лайкою з вимогами зупинити розкопки. Ніхто з членів експедиції не постраждав".

З чого велася стрілянина - жінка не розібрала, заявивши лише, що стрільці кілька разів "перезаряджали зброю".

У цей момент на схилі мису Виноградного знаходилося 8 чоловік. Крім керівника і наукового співробітника заповідника археолога Романа Смирнова, в експедиції брали участь два волонтери (польові роботи), а також викладач і семінаристи з Таврійської духовної семінарії.

 

Спочатку постріли лунали зверху. Археологи робили безуспішні спроби порозумітися і просили припинити стрілянину.

Приблизно через півгодини чоловіки - вже без зброї - спустилися до місця розкопу. Якщо один із них більше мовчав, то інший, навпаки - не залишив спроб зупинити роботи, роблячи все "на крику за типом психічної атаки".

"На нашу адресу лунало: "Ви не маєте права. Забороняю!" - розповіла Яшаєва.

За її словами, не здобув очікуваного ефекту і продемонстрований археологами дозвіл на роботи , оформлений за всіма правилами.

До нападників "дійшло", що археологи працюють на законних підставах - і їхня риторика змінилася в сторону псевдопатріотизму. Один із "перевіряючих" поставив під сумнів законність виданих працівникам заповідника дозволів лише на тій підставі, що на печатках стоять тризуби.

Спроби археологів знизити градус напруження "бесіди" не увінчалися успіхом. Чоловіки покинули археологів зі словами: "Якщо я вас тут ще раз побачу, то вам не минути лиха! Закидаємо гранатами прямо в розкопі!"

"Цю ділянку я копаю, починаючи з 1989 року, - наголосила Яшаєва. - Виявлено вже три храми. Фактично ми відкрили там древню лавру... Взимку надійшов тривожний дзвінок від місцевих дачників, що на території схилу - а офіційно це 8 гектарів землі, що належать по держакту Херсонеському заповіднику - активізувалися невстановлені "копачі".

Щоб не наражати на небезпеку життя учасників експедиції, дирекція Херсонеського заповідника прийняла рішення про тимчасове призупинення роботи і виклик міліції.

Прибулі співробітники Балаклавського РВВС не змогли виявити правопорушників.

"Виходить, що чорні копачі діють безкарно і нікого не бояться, - зазначила археолог. - Хотілося, щоб місто захистило нас, офіційних археологів. Такого не було навіть у хвацькі 1990-ті!".

Севастопольська міліція повідомила, що за даним фактом порушено кримінальну справу. Ведеться слідство.

Дивіться також: "Кримська міліція покриває "чорних археологів"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.