У Донецьку з'явився сквер пам'яті "беркутів"

Депутати міськради Донецька одноголосно проголосували за вшанування пам'яті загиблих співробітників загону "Беркут".

За проголосували всі 55 депутатів, які зареєструвалися на засіданні міськради. Пропозицію щодо найменування скверу, що знаходиться біля площі Дзержинського у Ворошиловському районі міста, вніс секретар міськради, член ПР Сергій Богачов.

Офіційна назва нового топонімічного об'єкту - "Сквер пам'яті загиблих бійців "Беркуту".

Рішення прийнято, як сказано на офіційному сайті міського голови Олександра Лук'янченка, "учитывая многочисленные обращения жителей города Донецка об увековечении памяти бойцов подразделения МВД Украины "Беркут", погибших во время трагических событий, имевших место в г. Киеве с декабря 2013 года по февраль 2014 года".

Пропозиція Богачова встановити пам'ятну стелу була відправлена на доопрацювання.

Ініціатив щодо увічнення пам'яті загиблих героїв "Небесної сотні" депутати не розглядали.

Як відомо, 22 лютого міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування центральної площі Леніна на площу Героїв Майдану.

Центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

У березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.