Презентували книгу про Мазепу і Слобожанщину

У харківській книгарні "Є" пройшла презентація книги Володимира Маслійчука "Іван Мазепа і Слобідська Україна".

Про це повідомляє "Варта".

У своїй монографії автор описує становлення гетьманської адміністрації та діяльність гетьмана Івана Мазепи щодо слобідських полків.

[Слобожанська Україна - територія Дикого Поля, колонізована переселенцями з Гетьманщини у XVII сторіччі. Була поділена на 5 козацьких полків зі столицями в Сумах, Охтирці, Харкові, Ізюмі та Острогозьку (нині Воронезька область РФ). Козацька автономія визнавала владу Московської держави і зберігалася в Російській імперії до 1760-х - ІП]

Науковець детально розглядає події 1708-1709 рр. на пограниччі Гетьманщини та Слобожанщини, описуючи особливості тогочасних прикордонних територій та боротьбу за них.

Окремий розділ Володимир Маслійчук присвятив політиці пам’яті гетьмана Мазепи, адже його постать, будучи вкрай неоднозначною, зібрала чимало міфів та велику кількість різноманітних, часто протилежних один від одної інтерпретацій.

За словами автора, в цій книзі діяльність Мазепи мало описана як така. Тут основною тезою для дослідження є значення теорій колонізацій як зовнішніх, так і внутрішніх для української історії. Адже саму історію прикордоння з його постійними конфліктами та тимчасовими примиреннями важко оминути. Так само, як і теми меморіалізації Івана Мазепи, навколо якої традиційно точиться чимало суперечок.

"Насамперед усі моменти, про які ми говоримо і про які написано в цій книжці, вони є міфологізованими та легендарними, – розповідав Володимир Маслійчук, – кількість спекуляцій та легенд навколо Мазепи просто вражає".

Володимир Маслійчук – український історик, 1996 р. закінчив історичний факультет Харківського державного університету. Працював у навчально-дослідних закладах Харкова та Києва. Автор низки монографій та статей з історії Слобідської України, історіографії та соціальної історії.

Читайте текст Володимира Маслійчука "Донос на Мазепу. Слобідський контекст"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.