Почали видавати 15-томник перекладів легендарного Миколи Лукаша

У Києві презентували український переклад "Фауста" Йоганна фон Гете.

"Фауст" відкриває плановане 15-томне зібрання творчої спадщини видатного українського перекладача та літературознавця Миколи Лукаша.

Над ним Лукаш працював декілька десятиліть: почав зі шкільної лави, а завершив у 1950-х роках.

"Пропонований 15-томовик Миколи Лукаша є унікальним зібранням, - зазначив видавець О.Жупанський. - Уперше під спільною обкладинкою буде представлено його віршовані і прозові переклади, оригінальна поезія, літературо- і мовознавчі статті та дослідження, жарти-шпигачки, листування тощо".

 

Перше видання українського "Фауста" в перекладі Лукаша побачило світ 1955 року - після довгої паузи українського перекладацтва, знищеного в часи сталінізму.

Микола Олексійович Лукаш (1919-1988) — український перекладач, літературознавець, лексикограф-енциклопедист, знавець майже двох десятків іноземних мов. Народився у Кролевці (Сумщина). Учасник Другої світової війни.

В 1947 році закінчив Харківський інститут іноземних мов. Був на педагогічній роботі, завідував відділом поезії журналу "Всесвіт". Перекладав з 14 мов, відтворивши з великою художньою майстерністю великий масив шедеврів світової літератури. 

Серед перекладеного Лукашем: з німецької мови – трагедія "Фауст" Й.В. Гете, лірика Ф. Шіллера; з італійської – "Декамерон" Дж. Бокаччo; з іспанської – "Дон Кіхот" Сервантеса, п'єси Лопе де Веги і вірші Гарсіа Лорки; з французької – романи "Перший удар" Стіля і "Пані Боварі" Флобера, поезії Аполлінера; з англійської - твори Шекспіра, Бернса і Керролла; з італійської - оповідання і вірші Джанні Родарі тощо.

Дивіться також: "Обкладинки журналу перекладів "Всесвіт". СКАНИ"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.