Російські філософи виступили проти "обов'язкової ідеології"

Підготовлений урядом РФ проект "Основ державної культурної політики" містить претензію на загальнообов'язкову ідеологію, що прямо заборонено статтею 13 Конституції Російської Федерації.

Про це йдеться у заяві членів Ученої ради Інституту філософії Російської академії наук.

За словами науковців, здивування у тексті проекту викликає однозначність тези "Росія не Європа", оголошеною "наріжною" в даному документі.

"Це суто приватне судження жодним чином не може розглядатися в якості незаперечної істини, - наголошують філософи. - Помилкою буде стверджувати, нібито ця теза підтверджується "всією історією народу і країни". Не можна не рахуватися з тим, що багато історичних діячів і кращих умів Росії дотримувалися прямо протилежного погляду".

На думку авторів заяви, держава більш сприяла б інтелектуальному життю Росії, якби організувала дослідження та обговорення теми російської ідентичності підтримкою відповідних проектів , конференцій, дискусійних майданчиків тощо, а не вирішувала "складні філософські питання" в директивному порядку.

"Принципи державної політики в галузі культури має розробляти насамперед саме суспільство , а не анонімні "робочі групи" при як завгодно авторитетному відомстві", - наголосили науковці.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.