Спецпроект

ГОЛОВА ЮНЕСКО ЗАНЕПОКОЄНА СИТУАЦІЄЮ В КРИМУ

Генеральний директор Організації Об'єднаних Націй із питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) Іріна Бокова висловила занепокоєння ситуацією в АР Крим та виявила бажання відвідати Україну.

Про це повідомив міністр культури України Євген Нищук після зустрічі з Боковою в Парижі, де відбувається чергове засідання ЮНЕСКО, інформує сайт Мінкульту.

"Ключовими сьогодні є питання виконання міжнародних зобов'язань по збереженню культурних пам'яток, - наголосив Нищук. - Уже найближчим часом Україна, спільно з ЮНЕСКО, Радою Європи та ЄС виробить спільне бачення та план дій в умовах кризи на окупованих територіях".

За словами міністра, голова ЮНЕСКО підтримала пропозицію Мінкульту щодо необхідності створення експертної групи міжнародних фахівців.

Планується, що експерти організації проводитимуть розгорнутий моніторинг - зокрема, з питань захисту культурної спадщини, які виникли у зв'язку з військовою присутністю Росії в Криму.

Гендиректор ЮНЕСКО погодилась із тим, що переговори про долю об’єктів національної культурної спадщини України мають відбуватися виключно за участі України. А також висловила своє бажання у рамках свого мандату бути посередником у таких переговорах.

Як відомо, у березні 2014 року Україна звернулася до ЮНЕСКО з проханням захистити об’єкти культурної спадщини на території Криму, до яких українські вчені фактично втратили доступ після окупації півострова російськими військами.

Пленарне засідання 194-ої сесії виконавчої ради ЮНЕСКО розпочалося сьогодні в Парижі.

Іріна Бокова - гендиректор ЮНЕСКО з 2009 року. Громадянка Болгарії, дипломат, екс-депутат парламенту, член Болгарської соціалістичної партії. Переобрана на посаді восени 2013-го.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.