У МОСКВІ ВІДКРИЛИ РЕСТАВРОВАНОГО ШЕВЧЕНКА. Фото

У Москві після реставрації встановили на попередньому місці монумент Тарасу Шевченку.

В церемонії відкриття брав участь міністр культури РФ Владімір Мєдінскій, повідомляє Лента.

У своїй промові Мєдінскій зазначив, що Шевченко був двомовним поетом, а його творчість зближує Росію і Україну . "Якби він дізнався про сьогоднішні події [агресію Кремля у Криму - ІП], він би сильно здивувався", - заявив чиновник.

На церемонії відкриття також виступив посол України в Росії Володимир Єльченко. Він назвав творчість Тараса Шевченка надбанням усього людства, а самого поета - "творцем української нації та сіячем її духовних якостей".

 Фото: РІА Новости

"Озираючись на шлях України та Росії, я хотів би сказати, що в критичні моменти розвитку наших відносин нам завжди вдавалося внести в діалог конструктивний дух згоди, взаєморозуміння і стабільності", - додав Єльченко. 

У 2012 році монумент демонтували, щоб завершити реставрацію в майстерні.

 Московський Шева

Відкриття відреставрованого пам'ятника Шевченку приурочене до 200-річчя з дня народження поета, яке відзначатиметься 9 березня. 

Пам'ятник Тарасу Шевченку в Москві належить до об'єктів культурної спадщини РФ федерального значення. Скульптура роботи Юлія Синькевича, Михайла Грицюка та Анатолія Сніцарєва - це бронзова фігура поета заввишки 5,6 м на гранітному постаменті.

Пам'ятник встановлено в 1964 році, в часи правління Микити Хрущова. Поруч розташовані готель "Україна", Київський вокзал і метро "Київська".

Дивіться також:

У Будапешті з'явилася площа Шевченка. ФОТО

Урок ювілею Шевченка. Сіоніст Жаботинський про Кобзаря

Шевченко неполіткоректний: "москалі", "німота" і "полукацапи"

Найвищий в Україні пам'ятник Шевченкові стоїть без голови. ФОТО

"Шева" живий! Кобзар як приклад успішності та шикарного стилю

Тарас мав дружину і дітей. Про казахську родину поета

Інші матеріали за темою "Шевченко"

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.