Спецпроект

Виставка книг Шевченка, виданих у XIX-XX сторіччях. СКАНИ

До 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відкрилась виставка "Геній з геніїв", де представлені видання Шевченка різних років.

Про це повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені книги, видані від середини ХІХ ст. до середини ХХ ст.

Найдавнішими виданнями є поезії Тараса Шевченка польською мовою, видані в Києві 1862 року у перекладах Т.Марацевіча, а також офорти Тараса Шевченка з колекції В.В.Тарновського (Київ, 1891).

На виставці є видання творів Тараса Шевченка 20-30-х років минулого століття, що були заборонені радянською цензурою з середини 30-х років - оскільки до випуску цих книг були причетні репресовані українські літератори та художники.

 

В деяких з цих книг є написи та помітки рукою Павла Тичини. Зокрема, їх доволі багато у виданні під редакцією Сергія Єфремова.

Особливий інтерес становлять видання творів Шевченка років Другої світової війни, а саме "Кобзар" Тараса Шевченка, який був виданий з ініціативи Павла Тичини 1942 року в Уфі накладом 100 тисяч примірників. Цю книгу Павло Григорович розсилав багатьом бійцям на фронт.

 

Унікальною є книга віршів Тараса Шевченка, яка пройшла через фронти Другої світової війни: від Полтавщини до Волги, від Волги до Болгарії. Про це свідчить дарчий напис Тичині від майора Давида Коваля, зроблений 6 березня 1945 році в Болгарському місті Пловдиві.

Вирізняється і ювілейне видання "Кобзаря" Шевченка 1964 року, ілюстроване провідними українськими художниками.

 

Окремий розділ виставки становлять книги, видані 19-ма мовами в багатьох країнах світу: США, Канаді, Чехії, Німеччині, Болгарії, Польщі та інших.

А це Шевченко з колекції Національного музею книги і друкарства

Виставка триватиме до 20 березня 2014 року.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.