Спецпроект

Виставка книг Шевченка, виданих у XIX-XX сторіччях. СКАНИ

До 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка у Літературно-меморіальному музеї-квартирі Павла Тичини відкрилась виставка "Геній з геніїв", де представлені видання Шевченка різних років.

Про це повідомляє офіційний сайт музею.

На виставці представлені книги, видані від середини ХІХ ст. до середини ХХ ст.

Найдавнішими виданнями є поезії Тараса Шевченка польською мовою, видані в Києві 1862 року у перекладах Т.Марацевіча, а також офорти Тараса Шевченка з колекції В.В.Тарновського (Київ, 1891).

На виставці є видання творів Тараса Шевченка 20-30-х років минулого століття, що були заборонені радянською цензурою з середини 30-х років - оскільки до випуску цих книг були причетні репресовані українські літератори та художники.

 

В деяких з цих книг є написи та помітки рукою Павла Тичини. Зокрема, їх доволі багато у виданні під редакцією Сергія Єфремова.

Особливий інтерес становлять видання творів Шевченка років Другої світової війни, а саме "Кобзар" Тараса Шевченка, який був виданий з ініціативи Павла Тичини 1942 року в Уфі накладом 100 тисяч примірників. Цю книгу Павло Григорович розсилав багатьом бійцям на фронт.

 

Унікальною є книга віршів Тараса Шевченка, яка пройшла через фронти Другої світової війни: від Полтавщини до Волги, від Волги до Болгарії. Про це свідчить дарчий напис Тичині від майора Давида Коваля, зроблений 6 березня 1945 році в Болгарському місті Пловдиві.

Вирізняється і ювілейне видання "Кобзаря" Шевченка 1964 року, ілюстроване провідними українськими художниками.

 

Окремий розділ виставки становлять книги, видані 19-ма мовами в багатьох країнах світу: США, Канаді, Чехії, Німеччині, Болгарії, Польщі та інших.

А це Шевченко з колекції Національного музею книги і друкарства

Виставка триватиме до 20 березня 2014 року.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.