Частина російських істориків підтримує агресію у Крим та "Малоросію"

Російські науковці, в тому числі й кандидати історичних наук, підтримали окупацію Криму військами РФ, підписавши "звернення російської громадськості до наукової та творчої інтелігенції".

Про це у Facebook повідомила провідний науковий співробітник Інституту історії України НАНУ Оксана Юркова.

Укладачем звернення під назвою "Підтримаємо братський український народ!" є такий собі "М.Ю.Кобилінскій".

"Чи могли ми подумати, що доживемо до такого часу, коли російське місто Севастополь стане російським? - пише він. - Дожили! По країні прокотилася хвиля підйому патріотичних почуттів. 24 роки принижували російський народ. І ось воно повернулося, забуте відчуття гордості за країну".

Звернення закликає громадян РФ підтримати Кремль.

"Російські люди в Севастополі, в Криму, в Одесі, в Донецьку, в Харкові піднімаються на боротьбу з бандерівським нацизмом, - ідеться у зверненні. - Нацисти викривають себе фанатичними вигуками: "Слава Україні! Хероями слава!", як це робили гітлерівці . 

Автори звернення стверджують, що в Україні відбувається "насильницька українізація російського населення", зносяться пам'ятники радянським воїнам-визволителям, а Київ "намагаються позбавити високого звання міста-героя".

Підписанти закликають російську владу "проводити рішучу і незалежну політику в інтересах Росії, не звертаючи уваги на стогони західних політиків-русофобів" і заявляють про свою підтримку такої політики.

"Здати Малоросію і Крим - означає зрадити пам'ять наших дідів і прадідів! - ідеться у зверненні. - Коли у сусідів пожежа, то всі поспішають до них на допомогу. Ми повинні всі об'єднатися для всебічної ... допомоги братнім народам України, які зазнали нападу нацистів і бандитів-погромників".

Під зверненням уже підписалися сотні росіян, в тому числі й науковці, серед них багато істориків.

"Шкода, що серед підписантів багато нібито (якщо судити по званнях) професійних істориків, - коментує звернення Оксана Юркова. - Це спантеличує, бо ставить під сумнів їхню кваліфікацію (зазвичай вчені-історики оперують набагато більшим понятійним апаратом, ніж у цьому "зверненні", перевіряють і аналізують факти, зіставляючи велике число різноманітних джерел, а не тільки покладаються на трансльовану російськими телеканалами пропаганду)". 

За словами українського науковця, професійні історики володіють такими категоріями , як "демократія" , "суверенітет" і "невтручання у внутрішні справи суверенної країни", а також концептом "політична нація".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.