В'ятрович розповів про перші кроки в Інституті нацпам'яті

Новий керівник Українського інституту національної пам’яті Володимир В'ятрович вважає, що політика історичної пам’яті — це запобіжник від застосування в Україні авторитарних і тоталітарних практик.

Про це йдеться у повідомленні прес-служби Центру досліджень визвольного руху.

На думку В'ятровича, нещодавнє злочинне застосування владою зброї проти мирних демонстрантів є наслідком того, що Україна впродовж 23 років так і не переосмислила минуле і не визначила інструментів подолання наслідків тоталітаризму, не засудила його злочинів.

Тому одним із перших завдань нового керівництва є створення Архіву національної пам’яті, який дасть можливість вивести з-під відання сучасних спецслужб та правоохоронних органів (СБУ, МВС, СЗР) архіви карально-репресивної системи Радянського союзу.

""Цивільність" таких документів забезпечить сталу політику відкритого доступу до них, - заявив новопризначений голова УІНП. - Це важливо, адже вони показують справжню ситуацію в роки панування тоталітарного режиму, особливості його функціонування... Врешті-решт, знання — це запобіжник від повторення злочинів тоталітаризму в сьогоденні".

Також В'ятрович заявив про плани реформування інституту за зразком роботи подібних структур в інших посткомуністичних країнах Центральної та Східної Європи.

"Це органи державної влади зі спеціальним статусом, робота з архівами каральних спецслужб, інформування суспільства про результати наукових досліджень минулого, робота з місцями пам’яті (пам’ятники, музеї, могили людей — жертв репресій, учасників воєн, борців за незалежність)", - наголосив голова УІНП.

За словами історика, завдання УІНП - зробити все, аби кожен мав доступ до фактів, на базі яких робитиме власні висновки, "не нав’язані ніким, особливо державою".

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.