АНОНС: Всеукраїнська краєзнавча конференція про Шевченка

У Шевченківському заповіднику (Канів) відбудеться ХІІІ Всеукраїнська наукова історико-краєзнавча конференція "Краєзнавча Шевченкіана України".

Про це ІП повідомили в оргкомітеті заходу.

Тематичні напрями роботи конференції

- Постать Тараса Шевченка в історії України

- Краєзнавчі аспекти шевченкознавчих досліджень

- Тарас Шевченко у сучасному музейному просторі

- Увічнення пам’яті Тараса Шевченка в регіонах України

- Сучасний контекст життя і творчості Тараса Шевченка

Збірник матеріалів буде видано до початку роботи конференції.

Приймаються матеріали обсягом до 10 сторінок, набраних на комп’ютері в текстовому редакторі WORD 14 кеглем, через 1,5 інтервалу. Посилання на джерела та літературу подаються наприкінці тексту через меню "Вставка" автоматично, в посиланнях на архівні джерела інформація подається через кому, напр.: ЦДАГО України, ф.7, оп.1, спр.494, арк.104.

Виконані з порушенням цих вимог матеріали розглядатися не будуть.

Матеріали до 15 червня 2014 року надсилаються до оргкомітету в електронному варіанті за електронною адресою: istfac-cnu@rambler.ru. За цією ж адресою надсилається заявка (додаток) на участь у конференції.

Проїзд, проживання та харчування за рахунок учасників конференції. Оргвнесок - 100 грн.

Конференція відбудеться у жовтні 2014 року. Точну дату буде повідомлено додатково.

За довідковою інфою телефонуйте (044) 279-13-88, 278-02-38 (Маньковська Руслана Вікторівна), 096-64-73-414 (Мельниченко Василь Миколайович)

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.