Частину Межигір'я слід зробити історичним заповідником - археологи
На території екс-резиденції екс-президента Януковича є не менше п'яти археологічних пам'яток, серед них - легендарний Спасо-Преображенський монастир козацьких часів.
Про це Історичній Правді повідомив кандидат історичних наук, старший науковий працівник Інституту археології НАНУ Всеволод Івакін.
В Центрі охорони та наукових досліджень управління культури і туризму Київської ОДА зібрано історичні та архівні матеріали, що безперечно доводять існування в урочищі "Межигір’я" залишків Межигірського Спасо-Преображенського монастиря та пам’яток давньоруського часу, які достатні для проведення археологічних досліджень, наголосив археолог.
За словами Івакіна, наразі відсутні лише межі пам’яток та їхні охоронні зони - у зв’язку з донедавна закритим характером території.
Археолог нагадав, що листи про збереження залишків Межигірського Спаса у 2004-08 роках були направлені в усі можливі інстанції - від президента Ющенка до ЮНЕСКО. У лютому 2008 року Кабмін навіть пропонував розпочати комплексне дослідження території монастиря.
Однак ще в грудні 2007 року Вишгородська районна адміністрація надала дозвіл на передачу в оренду на 49 років земельної ділянки в урочищі Межигір'я товариству з обмеженою відповідальністю "Танталіт".
Представник ТОВ "Танталіт" відмовився підписувати Охоронний договір з органом охорони культурної спадщини Київської області, тому йому було відмовлено в отриманні погодження на передачу в оренду згаданої території.
За неофіційною інформацією, таке погодження надала "Танталіту" Державна служба з питань національної культурної спадщини.
За словами Івакіна, в 1924, 1934, 1990-1992 рр. проводилися археологічні розвідки на території Межигір’я. В результаті виявлено п’ять пам’яток археології:
1) Спасо-Преображенський Межигірський монастир XVI–XVIII ст.
2) Давні укріплення в ур. Пекарська гора, розташовувалися над монастирем. В двох місцях зафіксовано залишки валів, але продатувати їх спорудження не вдалось;
3) Поселення в ур. Хутір – тут зібрано фрагменти кераміки Х–ХІІІ ст.. Тут дослідники згадують укріплення, можливо – залишки напольного валу городища. Зв'язок давньоруського поселення з укріпленнями потребує уточнення, оскільки на поселенні виявлено і пізньосередньовічні матеріали;
4) Багатошарова пам'ятка в урочищі Виноградна гора, яка розташовувалось північніше монастиря. Знайдено фрагменти давньоруської та пізньосередньовічної кераміки. Зафіксовано багатокутне укріплення, котре дослідники вважали залишками батареї ХVІІІ ст.;
5) Печерний комплекс Межигірської обителі.
Після відкриття території Межигір’я 22 лютого 2014 року територію монастиря відвідала комісія у складі експертів з ОДА, Мінкульту й НАНУ, яка засвідчила, що на сьогодні територія Спасо-Преображенського Межигірського монастиря є вільною від забудови.
 |
| Розташування археологічних пам'яток на території Межигір'я |
27 лютого комісія, складена з наукових співробітників Інституту археології НАН України та Центру охорони та наукових досліджень пам’яток культурної спадщини Київської ОДА, провела візуальне обстеження вищеозначених пам’яток і зібрала численний підйомний археологічний матеріал.
Знайдено фрагменти керамічних виробів доби трипільської культури, давньоруської держави та пізньосередньовічного часу.
За словами археолога, наразі необхідно провести попередні археологічні дослідження всіх згаданих вище пам’яток - щоб підготувати облікову документацію. Після цього на базі вищезгаданих пам’яток можливе створення філіалу Вишгородського історико-культурного заповідника – "Спасо-Преображенський Межигірський монастир".
Повністю точку зору археологів дивіться: "Межигір'я як унікальна археологічна пам'ятка"
