Спецпроект

У музеї історії презентують книгу про пам'ятник Шевченку в Києві

У Музеї історії Києва відбудеться презентація книги Олександра Кучерука "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом".

Про це ІП повідомили у Музейно-виставковому центрі "Музей історії Києва".

Історія створення пам’ятника Тарасові Шевченку у Києві драматична. Спочатку він мав стояти біля Михайлівського монастиря, але влада на тому місці встановила пам’ятник княгині Ользі, який, правда, невдовзі було знищено.

Замість нього у 1921 році навіть було закладено перший камінь пам’ятника Т.Шевченку, але на тому й зупинились.

До справи повернулись після перенесення столиці з Харкова до Києва у 1934 році. Визначили – бути пам’ятнику Кобзареві у парку Воровського перед Київським університетом. Розібрали постамент пам’ятника цареві Миколі Палкіну і віддали той камінь для встановлення надгробка голові Центральної Ради М.Грушевському. А Шевченків монумент доручили перевіреним Харковом російському скульптору М.Манізеру та архітектору Й.Левінсону.

Перша спроба вийшла невдалою, скульптуру привезли, подивилися і забракували та й віддали у Канів на могилу Кобзаря, а автори за рік зробили новий варіант. 6 березня 1939 року відбулось відкриття пам’ятника.

Книга "Пам’ятник Тарасові Шевченку перед Київським університетом" випущена у серії "Київські пам’ятники" Фундацією імені О.Ольжича.

Час і місце заходу: 21 березня 2014 року о 17:00. Київ, вулиця Хмельницького, 7 (метро "Театральна").

Вхід вільний.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.