Історик з Небесної Сотні. Шукають свідків загибелі і хочуть видати книгу

Колеги застреленого 20 лютого на Інститутській викладача історії УКУ Богдана Сольчаника шукають тексти науковця, щоб видати збірник праць. Родичі Богдана шукають свідків його убивства.

"Друзі, у нас є мрія протягом року видати книгу з працями воїна небесної сотні Богдана Сольчаника", - повідомив у своєму Facebook Володимир Стецик.

Створено окрему скриньку, на яку автори ініціативи просять надсилати матеріали Богданового авторства: bsmemorialbook@gmail.com.

"Будемо вдячні за кожну статтю чи замітку", пишуть організатори.

Стецик наводить уривок доповіді Богдана від листопада 2005 року на тему примирення всередині нації.

Тим часом родичі історика шукають свідків його загибелі. Про це у Facebook повідомила сестра Богдана Сольчаника Віра Гой.

"На фото - мій брат, Богдан Сольчаник, - написала Віра. - Загинув від кулі снайпера 20 лютого орієнтовно о 08:35-09:00".

 Богдан Сольчаник. Фото: facebook.com/vira.hoy

Пізніше свідок повідомив Вірі, що у Богдана стріляли, коли він був на низькій барикаді біля Сбербанку (на Майдані, на початку Інститутської вулиці), приблизно о 9:05-9:15 (20 лютого).

"Шукаю свідків його вбивства, тих, хто був у ці хвилини поруч, - пише сестра історика. - Можливо, також знайдуться відео- та фотоматеріали, зроблені приблизно у цей час біля барикади. Буду вдячна за перепост і будь-яку інформацію".

Контакт: (097) 993-41-50 або через ФБ - facebook.com/vira.hoy.

Як відомо, Богдан Сольчаник загинув під час протестів на Майдані 20 лютого 2014 року.

Викладач кафедри нової та новітньої історії України Українського католицького університету у Львові, він працював над дисертацією на тему "Виборчі практики в малому західноукраїнському місті 1965-2006 рр.".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.