Площу перед міськрадою Івано-Франківська перейменували на Героїв Небесної Сотні

Площа перед адмінбудинком обласної і міської влади в Івано-Франківську носитиме ім’я Героїв Небесної Сотні.

Таке рішення ухвалила сьогодні сесія Івано-Франківської міської ради, повідомляє Радіо Свобода.

Саме на цьому місці протягом останніх місяців був івано-франківський Майдан, проходили щоденні віча, трибуною став балкон міської ради.

Сюди прийшли десятки тисяч івано-франківців для прощання з одним з Героїв Небесної Сотні – 19-річним студентом Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Романом Гуриком, який загинув у Києві 20 лютого від пострілу снайпера.

Депутати міської ради ухвалили також рішення про перейменування вулиці Проектної в Івано-Франківську, неподалік якої жив Роман Гурик, на його честь.

Родині загиблого студента буде виділено одноразову грошову допомогу у розмірі 100 тисяч гривень.

На сесії прозвучала пропозиція визначити вулиці, які можна перейменувати на честь ще сімох прикарпатців з Небесної Сотні.

Міський голова Віктор Анушкевичус також повідомив, що в майбутньому хочуть встановити на площі перед адмінбудинком пам’ятник Героям Небесної Сотні замість теперішньої скульптурної композиції, стиль якої "є символом тоталітаризму".

Як відомо, в березні 2014 року Хмельницька міськрада перейменувала центральну вулицю Театральну на Героїв Майдану.

У лютому центральну вулицю Кіровограда перейменували з Кірова на Героїв Майдану.

Міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.