У Кіровограді перейменували площу Кірова на Героїв Майдану

Кіровоградська міська рада на позачерговій сесії проголосувала за перейменування центральної площі міста з Кірова на Героїв Майдану.

Про це повідомляють Українські новини.

За прийняття цього рішення проголосували всі присутні депутати (61).

Депутати підтримали також доповнення депутата Сергія Табалова про оголошення конкурсу на кращий проект пам'ятника Героям Майдану, який має бути встановлено на центральній площі.

Підтримано також пропозиції про перейменування вулиці Дзержинського на Віктора Чміленка - активіста з Бобринецького району Кіровоградщини, який загинув 20 лютого на Інститутській від кулі снайпера.

Віктор Чміленко (1961-2014)

Вулицю Орджонікідзе в центрі міста теж перейменували, розділивши на дві. Частині вулиці повернули стару назву - Кавалерійська, а частину назвали на честь братів Ельворті - британських промисловців XIX сторіччя, засновників нинішнього заводу "Червона Зірка".

Зараз у соціальних мережах кіровоградці активно обговорюють, як перейменувати власне місто, повідомляє Кіровоград.net.

Як відомо, міська рада Дніпропетровська проголосувала за перейменування площі Леніна на площу Героїв Майдану.

У Тернополі міськрада вирішила перейменувати площу Мистецтв на площу Героїв Євромайдану.

У Києві пропонують перейменувати вулицю Інститутську або її частину на вулицю Небесної Сотні.

Дивіться також інші матеріали за темою "Топоніміка"

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!