У київському метро сховали Леніна. "Свобода" каже, що зносять. ФОТО

У нижньому вестибюлі станції метро "Театральна" бюст Леніна зашили дошками.

Про це повідомляє ТСН.

Від офіційних коментарів співробітники метрополітену відмовились, але зазначили, що пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській республіці 1917 року закрили за наказом адміністрації.

У метрополітені бояться, що вмонтоване в торцеву стіну центрального залу станції бронзове погруддя Володимира Леніна спробують знищити революційно налаштовані громадяни.

Тим часом представник партії "ВО "Свобода" Олександр Аронець повідомив у себе в твітері, що бюст демонтують.

 

Станція метро "Театральна" була споруджена в 1987 році як пересадочний вузол зі Святошинсько-Броварської (червоної) на Сирецьку-Печерську (зелену) лінію. Спершу планувалося, що пересадковою буде "Університет", але траса Сирецько-Печерської лінії змістилася і вирішили збудувати нову станцію.

 Фото: periskop.livejournal.com

Відкрита до 70-річчя Жовтневої революції на тодішній вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), станція отримала назву "Ленінська" і була оформлена у відповідному "мавзолейному" стилі - з червоно-брунатного житомирського граніту.

В 1993 році станцію перейменували на "Театральну", оскільки поруч розташовані Театр російської драми імені Лесі Українки і Національна опера.

 

У нішах станційних пілонів розміщено металеві горельєфи у вигляді знамен із цитатами з творів Леніна російською та українською мовами. Серед них є такі:

"Всякая революция лишь тогда чего-нибудь стоит, если умеет защищаться".

"Государство сильно сознательностью масс".

"Советская власть есть путь к социализму, найденный трудовыми массами, а потому верный и непобедимый".

Дивіться також: "Як будували "Театральну" та інші станції київського метро. ФОТО"

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.