У київському метро сховали Леніна. "Свобода" каже, що зносять. ФОТО

У нижньому вестибюлі станції метро "Театральна" бюст Леніна зашили дошками.

Про це повідомляє ТСН.

Від офіційних коментарів співробітники метрополітену відмовились, але зазначили, що пам'ятник вождю більшовицької революції в Російській республіці 1917 року закрили за наказом адміністрації.

У метрополітені бояться, що вмонтоване в торцеву стіну центрального залу станції бронзове погруддя Володимира Леніна спробують знищити революційно налаштовані громадяни.

Тим часом представник партії "ВО "Свобода" Олександр Аронець повідомив у себе в твітері, що бюст демонтують.

 

Станція метро "Театральна" була споруджена в 1987 році як пересадочний вузол зі Святошинсько-Броварської (червоної) на Сирецьку-Печерську (зелену) лінію. Спершу планувалося, що пересадковою буде "Університет", але траса Сирецько-Печерської лінії змістилася і вирішили збудувати нову станцію.

 Фото: periskop.livejournal.com

Відкрита до 70-річчя Жовтневої революції на тодішній вулиці Леніна (нині Богдана Хмельницького), станція отримала назву "Ленінська" і була оформлена у відповідному "мавзолейному" стилі - з червоно-брунатного житомирського граніту.

В 1993 році станцію перейменували на "Театральну", оскільки поруч розташовані Театр російської драми імені Лесі Українки і Національна опера.

 

У нішах станційних пілонів розміщено металеві горельєфи у вигляді знамен із цитатами з творів Леніна російською та українською мовами. Серед них є такі:

"Всякая революция лишь тогда чего-нибудь стоит, если умеет защищаться".

"Государство сильно сознательностью масс".

"Советская власть есть путь к социализму, найденный трудовыми массами, а потому верный и непобедимый".

Дивіться також: "Як будували "Театральну" та інші станції київського метро. ФОТО"

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.