Тих, хто валить Ленінів, просять не чіпати об'єкти з реєстру пам'яток

Український національний комітет Блакитного щита просить революційно налаштованих активістів не знищувати монументи, які перебувають у реєстрах пам'яток національного чи місцевого значення.

Про це Історичній Правді повідомили в організації Blue Shield Ukraine.

На прохання пам'яткоохоронців з різних областей України комітет Блакитного щита нагадує активістам, що демонтують статуї Леніна або інші пам'ятники тоталітарного режиму: деякі монументи взяті на облік як пам'ятки національноного або місцевого значення.

Демонтаж цих об'єктів передбачає дотримання певних процедур.

"Перевірте, чи монумент, який ви хочете демонтувати, не є пам'яткою! - просять захисники культурної спадщини. - Спробуйте сконтактувати зі службами охорони пам'яток або краєзнавчими музеями".

За словами музейників, треба якось зупиняти "неконтрольований ленінопад", щоб хоч щось зберегти для музеїв.

Частину пам'яток національного значення перераховано на сайті Кабміну, однак цей список неповний, нагадують в організації.

Як відомо, Український комітет Блакитного щита створено після погрому у фондосховищах Музею історії Києва, який стався в ніч з 18 на 19 лютого на верхніх поверхах Українського дому. Події відбулися після того, як будівля перейшла під контроль міліціонерів.

Нагадаємо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка. Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Також за останні кілька днів було демонтовано або знищено більше 50 пам'ятників Леніну.

Blue Shield ("Блакитний щит") - міжнародна організація при ICOMOS (Міжнародна рада з питань пам'яток та визначних місць) для захисту світової культурної спадщини, якій загрожують війни і природні катастрофи.

Організацію називають "культурним Червоним Хрестом", який керується положеннями Гаазької конвенції (1954) про захист культурних надбань у випадку збройних конфліктів.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.