На Львівщині демонтували пам'ятник Кутузову. ФОТО

У Бродах (Львівська область) комунальники демонтували пам'ятник полководцю Російської імперії Михайлу Кутузову, розташований у сквері навпроти Педагогічного коледжу імені Шашкевича.

Про це повідомляє ZIK.

За подією спостерігали депутати та громадськість міста, перехожі.

Спочатку з допомогою автокрана зняли погруддя полководця, а згодом –  і постамент.

Таким чином було виконано рішення Бродівської міськради, прийняте у грудні 2013 року у відповідь на звернення політв'язня Ігоря Калинця, в якому він закликав встановити на місці пам'ятника Кутузову в монумент "комусь із видатних українців".

 

На віче в Бродах громада ініціювала встановлення на цьому місці пам'ятника загиблим Героям Майдану.

Пам'ятник Кутузову у Бродах було встановлено навпроти тодішнього педучилища у 1974 році.

Бетонні частини пам'ятника Кутузову відвезли відправили на територію КП "Броди", де він зберігатиметься до кращих часів. Подальшу долю знесеного пам'ятника має вирішити громадськість міста.

Михайло Голеніщев-Кутузов (1745-1813) - генерал-фельдмаршал Російської імперії, відзначився у війнах з Османською імперією і наполеонівською Францією.

Дивіться також: "Русское Единство" вважає, що Кутузов звільняв Крим від фашистів. ВІДЕО"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.