Боротьба з ленінами триває: більше 50 пам'ятників за кілька днів

З понеділка по суботу в Україні звалили або пошкодили більше 40 пам'ятників Леніну. Географія дуже широка - від Чернігова до Криму, від Луганщини до Хмельницької області. В Харкові вирішили не зносити.

Зокрема, в ніч на 21 лютого активісти "Правого сектора" і прості городяни скинули з постаменту пам'ятник Леніна в центрі Житомира, на площі Соборній.

В ту ж ніч активісти скинули пам'ятник Леніну в Боярці, Броварах, Білій Церкві (Київська область). Також звалили монумент у Славуті (Хмельницька область).

22 лютого у Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу. Городяни спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім взялися робити це самі.

У ніч на 22 лютого у Дніпропетровську теж було повалено Леніна. Правоохоронці перешкоджати поваленню пам'ятника не намагалися.

22 лютого монументи вождю скинули з постаменту в Чернігові та Прилуках (Чернігівська область).

Крім того, у суботу повалили пам'ятник Леніну у Херсоні. Також впав кам'яний Ленін на головній площі Миколаєва.

Зруйнувати пам'ятник Леніну спробували у Запоріжжі. Між прихильниками революційного демонтажу й захисниками пам'ятника виникла бійка. У її ході невідомі в шкіряних куртках з натовпу захисників пам'ятника відкрили вогонь у опозиціонерів. Інформації про поранених немає.

А от монумент біля будинку культури імені Дроб'язко (Жовтневий район Запоріжжя)таки знесли.

23 лютого в Лисичанську (Луганська область) місцевий житель за допомогою джипа повалив пам'ятник Леніну. Міліція кваліфікувала вчинок за статтею 296 КК України (хуліганство).

Тим часом на Полтавщині (Лубни, Кобеляки), де теж упав Ленін, міліція не відкривала кримінальних справ.

У місті Кролевець (Сумщина) невідомі повалили з постаменту пам'ятник Леніну, який стояв на площі Миру. Наразі пам'ятник не зруйнований, він знаходиться на території одного з комунальних підприємств. Його подальша доля буде вирішена наступного тижня місцевою владою.

24 лютого невідомі повалили пам'ятник Володимиру Леніну в кримському селищі Зуя (Білогірський район), що стояв біля селищної ради. За словами місцевих жителів, близько третьої-четвертої години ранку під'їхала машина, люди, які перебували там, накинули мотузку на монумент і повалили.

На Одещині знищено пам'ятники у Роздільній та Кілії. Пам'ятник на головній площі Іллічівська місцева міськрада вирішила прибрати в порт "на ремонт". Крім того в Іллічівську планують перейменувати головну вулицю - з проспекту Леніна в проспект Шевченка.

Міськрада Балти проголосувала за демонтаж пам'ятника. У містах Ананьєв і Березівка ​​комуністи домовилися самостійно прибрати пам'ятники щоб ​​уникнути їх знищення.

У Кременчуку (Полтавська область) демонтовано два пам'ятники Володимиру Леніну - на центральній площі Перемоги і біля прохідної Крюківського вагонобудівного заводу.

Знесено пам'ятники у Миргороді, Котельві і Нових Санжарах (Полтавщина). У Лубнах латунний пам'ятник Леніну демонтували за розпорядженням мера.

Тим часом координаційна рада Євромайдану в Харкові відмовилася від ідеї негайного демонтажу пам'ятника Леніну на площі Свободи в центрі міста.

За словами члена координаційної ради Володимира Чистіліна, "оскільки євромайданцівці є прихильниками європейських цінностей, вони готові слухати позицію харків'ян і всебічно обговорити питання з територіальною громадою".

Загалом географія повалених Ленінів з понеділка 17 лютого до суботи 22 лютого виглядає наступним чином:

Сумська область: Суми, Конотоп, Тростянець, Кролевець;

Дніпропетровська область: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг;

Запорізька обл: селище Балабіно, Запоріжжя (плюс спроба повалення);

Черкаська область: Звенигородка, Лисянка, Христинівка, Маньківка, Сміла, Умань, селище Буки Маньківського району області, Корсунь-Шевченківський, Жашків, Канів, Шпола;

Полтавська: Полтава, Кременчук, Миргород, Котельва, Нові Санжари, Глобино, село Зубань Глобинського району, Диканька (облили фарбою), Пирятин (відбили ніс), Лохвиця (написали "Кат" на постаменті), село Сенча Лохвицького району (частково зруйнували), Лубни, Кобеляки, Решетилівка;

Одеська: Кілія, Роздільна, Котовськ (облили фарбою), Іллічівськ, Балта, Ананьїв, Березівка, Іванівка (обклали шинами й підпалили), селище Саврань;

Чернігівська: Чернігів, Прилуки;

Житомирська: Житомир, Коростишів, Коростень, Чуднів, Любар, Романів, Малин, Баранівка;

Кіровоградська: Кіровоград;

Крим: селище Зуя Білогірського району;

Луганська: Лисичанськ;

Хмельницька: Хмельницьк, Дунаївці, Деражня, Старокостянтинів, Славута;

Київська: Біла Церква, Боярка, Бровари.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Українська Правда, delo.ua, УНІАН

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.