Боротьба з ленінами триває: більше 50 пам'ятників за кілька днів

З понеділка по суботу в Україні звалили або пошкодили більше 40 пам'ятників Леніну. Географія дуже широка - від Чернігова до Криму, від Луганщини до Хмельницької області. В Харкові вирішили не зносити.

Зокрема, в ніч на 21 лютого активісти "Правого сектора" і прості городяни скинули з постаменту пам'ятник Леніна в центрі Житомира, на площі Соборній.

В ту ж ніч активісти скинули пам'ятник Леніну в Боярці, Броварах, Білій Церкві (Київська область). Також звалили монумент у Славуті (Хмельницька область).

22 лютого у Полтаві вождя світового пролетаріату повалили за допомогою КамАЗу і тросу. Городяни спершу попередили владу про необхідність демонтажу пам'ятника, а потім взялися робити це самі.

У ніч на 22 лютого у Дніпропетровську теж було повалено Леніна. Правоохоронці перешкоджати поваленню пам'ятника не намагалися.

22 лютого монументи вождю скинули з постаменту в Чернігові та Прилуках (Чернігівська область).

Крім того, у суботу повалили пам'ятник Леніну у Херсоні. Також впав кам'яний Ленін на головній площі Миколаєва.

Зруйнувати пам'ятник Леніну спробували у Запоріжжі. Між прихильниками революційного демонтажу й захисниками пам'ятника виникла бійка. У її ході невідомі в шкіряних куртках з натовпу захисників пам'ятника відкрили вогонь у опозиціонерів. Інформації про поранених немає.

А от монумент біля будинку культури імені Дроб'язко (Жовтневий район Запоріжжя)таки знесли.

23 лютого в Лисичанську (Луганська область) місцевий житель за допомогою джипа повалив пам'ятник Леніну. Міліція кваліфікувала вчинок за статтею 296 КК України (хуліганство).

Тим часом на Полтавщині (Лубни, Кобеляки), де теж упав Ленін, міліція не відкривала кримінальних справ.

У місті Кролевець (Сумщина) невідомі повалили з постаменту пам'ятник Леніну, який стояв на площі Миру. Наразі пам'ятник не зруйнований, він знаходиться на території одного з комунальних підприємств. Його подальша доля буде вирішена наступного тижня місцевою владою.

24 лютого невідомі повалили пам'ятник Володимиру Леніну в кримському селищі Зуя (Білогірський район), що стояв біля селищної ради. За словами місцевих жителів, близько третьої-четвертої години ранку під'їхала машина, люди, які перебували там, накинули мотузку на монумент і повалили.

На Одещині знищено пам'ятники у Роздільній та Кілії. Пам'ятник на головній площі Іллічівська місцева міськрада вирішила прибрати в порт "на ремонт". Крім того в Іллічівську планують перейменувати головну вулицю - з проспекту Леніна в проспект Шевченка.

Міськрада Балти проголосувала за демонтаж пам'ятника. У містах Ананьєв і Березівка ​​комуністи домовилися самостійно прибрати пам'ятники щоб ​​уникнути їх знищення.

У Кременчуку (Полтавська область) демонтовано два пам'ятники Володимиру Леніну - на центральній площі Перемоги і біля прохідної Крюківського вагонобудівного заводу.

Знесено пам'ятники у Миргороді, Котельві і Нових Санжарах (Полтавщина). У Лубнах латунний пам'ятник Леніну демонтували за розпорядженням мера.

Тим часом координаційна рада Євромайдану в Харкові відмовилася від ідеї негайного демонтажу пам'ятника Леніну на площі Свободи в центрі міста.

За словами члена координаційної ради Володимира Чистіліна, "оскільки євромайданцівці є прихильниками європейських цінностей, вони готові слухати позицію харків'ян і всебічно обговорити питання з територіальною громадою".

Загалом географія повалених Ленінів з понеділка 17 лютого до суботи 22 лютого виглядає наступним чином:

Сумська область: Суми, Конотоп, Тростянець, Кролевець;

Дніпропетровська область: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Кривий Ріг;

Запорізька обл: селище Балабіно, Запоріжжя (плюс спроба повалення);

Черкаська область: Звенигородка, Лисянка, Христинівка, Маньківка, Сміла, Умань, селище Буки Маньківського району області, Корсунь-Шевченківський, Жашків, Канів, Шпола;

Полтавська: Полтава, Кременчук, Миргород, Котельва, Нові Санжари, Глобино, село Зубань Глобинського району, Диканька (облили фарбою), Пирятин (відбили ніс), Лохвиця (написали "Кат" на постаменті), село Сенча Лохвицького району (частково зруйнували), Лубни, Кобеляки, Решетилівка;

Одеська: Кілія, Роздільна, Котовськ (облили фарбою), Іллічівськ, Балта, Ананьїв, Березівка, Іванівка (обклали шинами й підпалили), селище Саврань;

Чернігівська: Чернігів, Прилуки;

Житомирська: Житомир, Коростишів, Коростень, Чуднів, Любар, Романів, Малин, Баранівка;

Кіровоградська: Кіровоград;

Крим: селище Зуя Білогірського району;

Луганська: Лисичанськ;

Хмельницька: Хмельницьк, Дунаївці, Деражня, Старокостянтинів, Славута;

Київська: Біла Церква, Боярка, Бровари.

Як відомо, 8 грудня 2013 року в Києві було зруйновано пам’ятник Ленінові на бульварі Шевченка.

Після цього в Україні пошкодили або спробували пошкодити не менше 19 пам’ятників Леніну.

Володимир Ульянов (Ленін) - ключова фігура у партії більшовиків (відлам Російської соціал-демократичної робітничої партії), керівник державного перевороту в Російській республіці в жовтні 1917 року), ідеолог створення СРСР.

Українська Правда, delo.ua, УНІАН

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.