УПЦ МП: "Ми готові долати розкол з Київським патріархатом і УАПЦ"

Священний синод Української православної церкви, що в єдності з Московським патріархатом, засвідчив сьогодні готовність продовжити діалог із Українською православною церквою (Київський патріархат) і з Українською автокефальною православною церквою.

Про це повідомляє прес-служба УПЦ МП.
 
Приводом для рішення стало, зокрема, звернення Священного синоду УПЦ КП до УПЦ МП з приводу необхідності невідкладного подолання розділення православної церкви в Україні.
 
У зверненнях до вірян і до державної влади Синод УПЦ (МП) наголосив, що "подолання церковних розколів в Україні має відбуватися виключно на фундаменті православного канонічного права".

"Будь-які відхилення від церковних канонів є неприпустимими, - наголошується у зверненні. - Лікування рани розколу вимагає виважених та продуманих рішень, які не можуть прийматися поспіхом в часи суспільної напруги", – мовиться в одній із цих заяв.

За словами прес-служби, УПЦ МП готова до діалогу щодо церковного розколу, але пропонує робити це у спокійній атмосфері без будь-якого тиску з боку суспільно-політичних сил.

"Політичне втручання в процес подолання церковних розколів є неприпустимим, - стверджується в заяві. - Відновлення єдності в українському православ’ї – це виключно церковна справа".
 
Нагадаємо, 22 лютого Священний синод УПЦ КП звернувся до УПЦ МП з закликом "негайно розпочати діалог про об’єднання в єдину помісну православну церкву". "Від слів про необхідність об’єднання мусимо переходити до справ", – мовилося у зверненні.

Як відомо, сьогодні Священний синод УПЦ МП у зв'язку зі станом здоров'я митрополита Володимира обрав місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, який у 1992 року відмовився підписати звернення архієрейської наради УПЦ про надання автокефалії Церкви в Україні.

Дивіться також інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.