УПЦ МП: "Ми готові долати розкол з Київським патріархатом і УАПЦ"

Священний синод Української православної церкви, що в єдності з Московським патріархатом, засвідчив сьогодні готовність продовжити діалог із Українською православною церквою (Київський патріархат) і з Українською автокефальною православною церквою.

Про це повідомляє прес-служба УПЦ МП.
 
Приводом для рішення стало, зокрема, звернення Священного синоду УПЦ КП до УПЦ МП з приводу необхідності невідкладного подолання розділення православної церкви в Україні.
 
У зверненнях до вірян і до державної влади Синод УПЦ (МП) наголосив, що "подолання церковних розколів в Україні має відбуватися виключно на фундаменті православного канонічного права".

"Будь-які відхилення від церковних канонів є неприпустимими, - наголошується у зверненні. - Лікування рани розколу вимагає виважених та продуманих рішень, які не можуть прийматися поспіхом в часи суспільної напруги", – мовиться в одній із цих заяв.

За словами прес-служби, УПЦ МП готова до діалогу щодо церковного розколу, але пропонує робити це у спокійній атмосфері без будь-якого тиску з боку суспільно-політичних сил.

"Політичне втручання в процес подолання церковних розколів є неприпустимим, - стверджується в заяві. - Відновлення єдності в українському православ’ї – це виключно церковна справа".
 
Нагадаємо, 22 лютого Священний синод УПЦ КП звернувся до УПЦ МП з закликом "негайно розпочати діалог про об’єднання в єдину помісну православну церкву". "Від слів про необхідність об’єднання мусимо переходити до справ", – мовилося у зверненні.

Як відомо, сьогодні Священний синод УПЦ МП у зв'язку зі станом здоров'я митрополита Володимира обрав місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, який у 1992 року відмовився підписати звернення архієрейської наради УПЦ про надання автокефалії Церкви в Україні.

Дивіться також інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.