УПЦ МП: "Ми готові долати розкол з Київським патріархатом і УАПЦ"

Священний синод Української православної церкви, що в єдності з Московським патріархатом, засвідчив сьогодні готовність продовжити діалог із Українською православною церквою (Київський патріархат) і з Українською автокефальною православною церквою.

Про це повідомляє прес-служба УПЦ МП.
 
Приводом для рішення стало, зокрема, звернення Священного синоду УПЦ КП до УПЦ МП з приводу необхідності невідкладного подолання розділення православної церкви в Україні.
 
У зверненнях до вірян і до державної влади Синод УПЦ (МП) наголосив, що "подолання церковних розколів в Україні має відбуватися виключно на фундаменті православного канонічного права".

"Будь-які відхилення від церковних канонів є неприпустимими, - наголошується у зверненні. - Лікування рани розколу вимагає виважених та продуманих рішень, які не можуть прийматися поспіхом в часи суспільної напруги", – мовиться в одній із цих заяв.

За словами прес-служби, УПЦ МП готова до діалогу щодо церковного розколу, але пропонує робити це у спокійній атмосфері без будь-якого тиску з боку суспільно-політичних сил.

"Політичне втручання в процес подолання церковних розколів є неприпустимим, - стверджується в заяві. - Відновлення єдності в українському православ’ї – це виключно церковна справа".
 
Нагадаємо, 22 лютого Священний синод УПЦ КП звернувся до УПЦ МП з закликом "негайно розпочати діалог про об’єднання в єдину помісну православну церкву". "Від слів про необхідність об’єднання мусимо переходити до справ", – мовилося у зверненні.

Як відомо, сьогодні Священний синод УПЦ МП у зв'язку зі станом здоров'я митрополита Володимира обрав місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, який у 1992 року відмовився підписати звернення архієрейської наради УПЦ про надання автокефалії Церкви в Україні.

Дивіться також інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.