В УКРАЇНІ ВАЛЯТЬ ЛЕНІНІВ. Фото

У ніч на 21 лютого в центрі Житомира, на площі Соборній скинули з постаменту головний у місті пам'ятник Леніну.

Атакувати пам'ятник почали після 22.00. Спочатку в пам'ятник кидали "коктейлі молотова" і поливали його бензином.

"Потім почали зупиняти проїжджаючі автівки і просити у водіїв троси, щоб грунтовно зачепити Ілліча і допомогти йому спуститися до людей", - повідомляє Житомир.info.

Опівночі вдалося вудкою закинути петлю з троса на шию Леніну, але коли почали тягнути - трос порвався. За кілька хвилин трос знову закинули і спробу повторили.

Станом на 0.30 біля пам'ятника знаходилося більше 500 осіб, в основному глядачі, і стояло близько 100 автомобілів. Активісти зупинили машину з написом "Пошта" та вмовляли водія фури допомогти звалити пам'ятник.

О 0.55 Ленін упав.

Крім того, в групі Євромайдану повідомляється про те, що активісти скинули пам'ятник Леніну в Боярці та Броварах (Київська область).

Ленин в Боярке
Ленін в Боярці

Вдень також знесли Леніна в Славуті (Хмельницька область).

 
 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.