В УКРАЇНІ ВАЛЯТЬ ЛЕНІНІВ. Фото

У ніч на 21 лютого в центрі Житомира, на площі Соборній скинули з постаменту головний у місті пам'ятник Леніну.

Атакувати пам'ятник почали після 22.00. Спочатку в пам'ятник кидали "коктейлі молотова" і поливали його бензином.

"Потім почали зупиняти проїжджаючі автівки і просити у водіїв троси, щоб грунтовно зачепити Ілліча і допомогти йому спуститися до людей", - повідомляє Житомир.info.

Опівночі вдалося вудкою закинути петлю з троса на шию Леніну, але коли почали тягнути - трос порвався. За кілька хвилин трос знову закинули і спробу повторили.

Станом на 0.30 біля пам'ятника знаходилося більше 500 осіб, в основному глядачі, і стояло близько 100 автомобілів. Активісти зупинили машину з написом "Пошта" та вмовляли водія фури допомогти звалити пам'ятник.

О 0.55 Ленін упав.

Крім того, в групі Євромайдану повідомляється про те, що активісти скинули пам'ятник Леніну в Боярці та Броварах (Київська область).

Ленин в Боярке
Ленін в Боярці

Вдень також знесли Леніна в Славуті (Хмельницька область).

 
 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.