АНОНС: презентація книжки "Іноземці про українських політв'язнів"

У Києві відбудеться презентація та обговорення книжки "Іноземці про українських політв’язнів: Спогади".

Ідеться про унікальну добірку спогадів 25 іноземців (росіян, євреїв, вірмен, естонців, австрійця, литовця, італійця та інших) про українських політв'язнів, разом з якими протягом 1950-1980-х рр. вони відбували покарання в Омських, Мордовських і Пермських концтаборах, у Владімірській тюрмі, на Печорі, в ГУЛазі та інших місцях СРСР

Як зауважує в передмові до видання Євген Сверстюк, ці тексти засвідчують непересічну особливість табірного життя, коли "на першому плані стоїть людська порядність, що перекриває міжнаціо­нальні бар'єри".

Книжка просякнута не лише багатим фактографічним матеріалом, а й інтимними спостереженнями очевидців, завдяки яким можемо краще усвідомити всю палітру тогочасних трагічних реалій, попри які люди вистояли в боротьбі за свободу нашого народу.

Час і місце заходу: 18 лютого, 18:30. м. Київ, вул. Лисенка, 3, книгарня "Є" (метро "Золоті ворота").

Видання адресовано дослідникам, викладачам, студентам, широ­кому колу читачів, які цікавляться новітньою історією боротьби укра­їнського народу за Незалежність.

 

До слова запрошені багаторічний в'язень радянських таборів Євген Сверстюк, упорядниця книги Олена Голуб.

Модеруватиме презентацію директор видавництва "Смолоскип" Ростислав Семків.

Вхід вільний.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.