АНОНС: як Латвія звільнялася від радянського тоталітаризму

У Києві відбудеться круглий стіл "Досвід Латвії у подоланні наслідків тоталітаризму".

Експерти обговорять особливості історичного досвіду тоталітаризму та оцінку його наслідків для латвійського суспільства, повідомляють організатори заходу.

Також ітиметься про те, яким чином політику пам’яті можна використовувати як інструмент подолання тоталітарної спадщини.

Час і місце заходу: 18 лютого, вівторок. 16.00-18.30. Київ, вул.Сковороди, 2, Національний університет "Києво-Могилянська академія", зала засідань вченої ради (кім. 301).

У круглому столі візьмуть участь історики, працівники Музею окупації Латвії, науковці Могилянки і Центру досліджень визвольного руху

Круглий стіл організовано Центром досліджень визвольного руху та Центром історії державотворення України XX ст. НаУКМА в рамках програми вивчення та популяризації досвіду трансформацій в пост-комуністичних країнах.

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.