Луганчанам розкажуть, що в історії міста вистачало європейців

Активісти Громадянського Сектора Луганська проведуть на міському Євромайдані виставку історичних плакатів "Європейське обличчя Луганщини".

Виставка присвячена внескові європейців в економіку і культури Луганської області, повідомляють організатори акції.

Ці вихідці з Європи стали частиною історії Луганська, Лисичанська, Алчевська, Стаханова, Сватова та багатьох інших міст і районів області.

"Представники народів Європи працювали на території Луганської області, створюючи вугільні та металургійні підприємства, медичні та освітні установи, культурні та архітектурні цінності", - наголосили організатори.

 Григорій Гельмерсен - німецький геолог, укладач карти вугільних пластів Донецького кряжа

Сталевар із Британії Карл Гаскойн; гірничий начальник Луганського чавуноливарного заводу, угорець Густав де Кальве; вугільний промисловець із Польщі Казимир Мсциховський; німецький банкір і промисловець, засновник нинішнього Луганського тепловозобудівного заводу Густав Гартман; медик, батько мовознавця Володимира Даля Йоганн Даль (Данія); інженер із Пруссії, засновник донбаського гірничого машинобудування Рудольф Геннефельд; французький металург і соціолог Фредерік Ле Пле; перший міський голова Одеси, італієць каталонського походження Хосе де Рібас - всі вони і багато інших стали частиною історії міст і сіл Луганщини.

На виставці можна дізнатися про створення Слов'яносербії (проект XVIII сторіччя з колонізації степових територій між річками Сіверський Донець і Лугань), про першовідкривачів вугілля на Донбасі, засновників ключових підприємств і першої метеорологічної станції на Луганщині, і навіть про те, хто привіз перший футбольний м'яч у Луганськ.

 До мерства в Одесі де Рібас командував реформованими козацькими полками на Донбасі

Виставка працюватиме у суботу, 15 лютого, з 15:00 перед пам'ятником Шевченка (площа Героїв ВВВ).

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.