Велику Французьку революцію виклали онлайн. СКАНИ

Стенфордський університет і Національна бібліотека Франції виклали в мережу 14 тисяч зображень - у великому розширенні - в рамках проекту "Цифровий архів Французької революції".

Проект складається з двох частин - "Парламентські архіви" і "Зображення Французької революції".

Робочі мови архіву - англійська та французька.

Інтернет-адреса проекту - frda.stanford.edu.

Архів містить документи та зображення, розсортовані за часовою шкалою, що дозволяє легко знайти потрібний артефакт.

 Парламентські архіви

Крім документів, користувач архіву може переглянути скани тогочасних ілюстрацій, гравюр, фотографій медалей, монет та інших предметів.

 Меркурію - символу торгівлі - перекривають кисень

Кожна одиниця контенту атрибутована за походженням, авторством і місцем зберігання оригіналу.

 Підписи депутатів-радикалів під присягою про проголошення Національних установчих зборів

Крім хронологічної шкали, автори пропонують і тематичні розділи - від "Король і королівська родина" й "Політичне суперництво та соціальні конфлікти" до "Політика в будуарі" (з фактично тогочасною порнографією, яка зображувала життя привілейованих станів).

Страта короля Людовіка XVI-го

Велика Французька революція (1789-1799) вважається головним переломним моментом в історії європейської демократії.

Внаслідок системних революційних подій абсолютна монархія у Франції впала, було проголошено світську парламентську республіку "вільних громадян". Конституційні права де-юре отримали буржуазія, ремісники та селяни.

 Карикатура 1789 року. "Третій стан" (міщани, купецтво та селяни) тягне на собі два привілейовані у французькій монархії стани (шляхту і священників). Третій стан був рушійною силою революції

Бурхливий розвиток політичного процесу під час революції призвів до радикалізації суспільства, масових страт (було страчено і самого короля), військових мобілізацій та експорту республіканських ідей в сусідні країни.

Жахіття революційного терору у британській імперській пропаганді

Зрештою до влади прийшов успішний республіканський воєначальник Наполеон Бонапарт, якого в 1804 році проголосили імператором.

Дивіться також:

Відкрито онлайн-архів Першої світової війни. ФОТО

В інтернет виклали знайдений у церкві архів ОУН(м)

Як писати про Голодомор. Інструкція російським архівістам

Оцифровано архівні щоденники бійців УПА

Інші матеріали за темою "Архіви"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.