Спецпроект

БУДИНОК КАНТА ПІД КАЛІНІНГРАДОМ ГИНЕ. Фото

У Калінінградській області (Росія) майже перетворився на руїни будинок, в якому протягом трьох років жив і працював німецький філософ XVIII сторіччя Іммануїл Кант.

Про це повідомляє SmartNews.

Тим часом напівзруйнована будівля в селищі Вєсьоловка Черняховського району Калініградської області [до 1938 року цей населений пункт на території німецької провінції Східна Пруссія (Третій рейх) називався Юдшен, з 1938 до 1946 - Кантгаузен - ІП] стала Меккою для туристів, яких бачать тут мало не щодня.

"Приїздять переважно німці, - розповів виданню місцевий житель Сергій Самохін. - Поодинці і автобусами. Ходять, торкаються стін, охають і їдуть".

 

За словами Самохіна, раніше в одній половині дому жила "бабуся з сином", але минулого літа будинок спорожнів і "перетворився на бомжатник".

Тим часом у дому багата історія.

"У XVIII столітті це був будинок настоятеля місцевої парафії. З 1747 по 1751 домашнім учителем у сім'ї пастора Даніел Андерша служив Іммануїл Кант, - розповів краєзнавець та екс-голова Черняховського району Андрєй Віноґрадов. - І інтерес до цього будинку у німців не випадковий. В області залишилося тільки два місця, фізично пов'язаних із Кантом - це його могила в Калінінграді [до 1946 року - Кролевець і Кенігсберг - ІП] і ця будівля".

 

Юдшен - єдине місце, куди за все своє життя від'їжджав з рідного Кеніґсберга великий філософ, розповідають історики.

Будівля горіла у XIX столітті, після пожежі залишилися лише цоколь і фундамент. Стіни відновили згідно з проектом, але скептики вказують, що в будинку все одно не збереглося предметів, якими користувався Кант.

 

У наказі служби держохорони об'єктів культурної спадщини Калінінградської області "Про виявлені об'єкти культурної спадщини" історичний об'єкт значиться під 136-м номером - тобто ремонтувати його будуть не скоро, припускає видання.

Іммануїл Кант (1724-1804) - родоначальник німецької класичної філософії. Автор низки фундаментальних праць - "Критика чистого розуму" і "Критика практичного розуму" і "Критика здатності судження". 12 лютого виповнюється 290 років з дня його народження.

Крім робіт із філософії, розробив космогонічну гіпотезу походження Сонячної системи з гігантської первісної газової туманності. Намітив ідею генеалогічної класифікації тваринного світу - розподілу різних класів тварин за порядком їхнього можливого походження.

Дивіться також інші матеріали за темою "Філософія"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.