КМДА замовила меморіал ОУН-"мельниківцям" за 3,5 млн. ФОТО

Київська міськдержадміністрація уклала угоду про спорудження монументу Олені Телізі та її соратникам, розстріляним нацистами у Бабиному Яру в 1942 році.

Комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Аспел" на спорудження пам’ятника на території Меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві.

Вартість угоди становила 3,45 мільйона гривень, пишуть "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Передбачено виготовлення бронзового пам’ятника вагою до 1,5 т, а також мощення площадки поряд з пам’ятником – бруківкою 268 кв м і гранітними плитами 134 кв м. Також влаштують зовнішнє освітлення, засіють партерні, мавританські і звичайні газони.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ "Проектно-будівельна компанія ППР" Світлани Козлової з різницею пропозицій 0,3%.

Проект меморіалу в Бабиному Яру

Як відомо, рік тому КМДА замовила підприємцю-скульптору Олександрі Рубан виготовлення моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 млн гривень.

Пам'ятник

Пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 р. затвердило проект О. Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

А це пам'ятник Олені Телізі в КПІ. Встановлений у 2009 році коштом викладачів, студентів та випускників університету. Фото: museum.kpi.ua

Фірму "Аспел" заснували Ольга та Ян Клюшке. Ян Клюшке відомий як представник організації "Український союз промисловців і підприємців" в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Дивіться також:

Від Петербургу до Бабиного Яру. Життя і смерть Олени Теліги

Як нацисти знищували ОУН у Києві в 1942 році

Архів "мельниківців" вивісили онлайн. ФОТО

Інші матеріали за темою "ОУН"

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.