КМДА замовила меморіал ОУН-"мельниківцям" за 3,5 млн. ФОТО

Київська міськдержадміністрація уклала угоду про спорудження монументу Олені Телізі та її соратникам, розстріляним нацистами у Бабиному Яру в 1942 році.

Комунальне підприємство "Дирекція реставраційно-відновлювальних робіт" КМДА за результатами тендеру уклало угоду з ТОВ "Аспел" на спорудження пам’ятника на території Меморіального комплексу "Бабин Яр" у Києві.

Вартість угоди становила 3,45 мільйона гривень, пишуть "Наші гроші" із посиланням на "Вісник державних закупівель".

Передбачено виготовлення бронзового пам’ятника вагою до 1,5 т, а також мощення площадки поряд з пам’ятником – бруківкою 268 кв м і гранітними плитами 134 кв м. Також влаштують зовнішнє освітлення, засіють партерні, мавританські і звичайні газони.

Єдиним конкурентом на торгах було ТОВ "Проектно-будівельна компанія ППР" Світлани Козлової з різницею пропозицій 0,3%.

Проект меморіалу в Бабиному Яру

Як відомо, рік тому КМДА замовила підприємцю-скульптору Олександрі Рубан виготовлення моделі скульптурної композиції "Пам’ятник О. Телізі та її соратникам" вартістю 1,8 млн гривень.

Пам'ятник

Пам’ятник у Бабиному Яру, згідно з відповідним указом президента "Про відзначення 100-річчя від дня народження Олени Теліги", мали встановити ще у 2006-2008 роках. Тоді Міністерство культури та туризму провело конкурс на кращий ескізний проект і в 2007 р. затвердило проект О. Рубан, В. Липовки та В. Єршова.

А це пам'ятник Олені Телізі в КПІ. Встановлений у 2009 році коштом викладачів, студентів та випускників університету. Фото: museum.kpi.ua

Фірму "Аспел" заснували Ольга та Ян Клюшке. Ян Клюшке відомий як представник організації "Український союз промисловців і підприємців" в Об’єднаних Арабських Еміратах.

Дивіться також:

Від Петербургу до Бабиного Яру. Життя і смерть Олени Теліги

Як нацисти знищували ОУН у Києві в 1942 році

Архів "мельниківців" вивісили онлайн. ФОТО

Інші матеріали за темою "ОУН"

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.