Почали публікувати інтимні листи Гіммлера. ФОТО

В Німеччині почали оприлюднювати листи керівника СС Генріха Гіммлера до дружини.

Про це повідомляє The Telegraph.

Сотні особистих листів, нотаток і фотографій з 1927 до 1945 року є історичними документами, в яких відображається розквіт і занепад нацистського Третього рейху.

 Гіммлер (в окулярах), орієнтовно 1941-42 рр.

Майбутній архітектор Голокосту, Гіммлер познайомився зі своєю дружиною Маргарет у 1927 році в Берліні. Подружжя розпалося в 1938 році, але рейхсфюрер продовжував спілкуватися із колишньою.

"Якщо Гітлер накажу, я уб'ю свою матір", - таку цитату з одного з листів до Маргарет наводить журнал Die Welt, який публікує листи Гіммлера.

Поштівка для доньки 1944 року, підписано Puppi ("татко")

Науковці вже назвали віднайдені листи Гіммлера унікальним історичним документом: "Подібного архіву не знайдено в жодного з вищого керівництва Рейху".

У концтаборі Дахау, 1936 рік

Як відомо, торік були виставлені на продаж приватні листи Гіммлера до матері.

Зразки поштових листівок Третього рейху дивіться у розділі "Артефакти".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.