Спецпроект

Музей Тичини розпочав екскурсії зі свічками в руках

У вихідні Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г.Тичини на кожну з "екскурсій із каганцем" надає по 3 безкоштовні квитки, у будні - по два.

Безкоштовні квитки надаються людям, які через фінансові проблеми не можуть оплатити вартість квитка, пише Музейний простір.

Екскурсію у новому форматі "А було ж колись і таке!" музей презентував 2 січня 2014 р. Відвідувачі з екскурсоводом оглядають меморіальну квартиру в повній темряві, присвічуючи собі каганцями.

Така екскурсія започаткована почасти через те, що музей тривалий час змушений заощаджувати на електроенергії, а у найближчі місяці світло можуть відімкнути взагалі.

Екскурсія з каганцем - можливість послухати про інтимні сторони життя Павла Тичини, його стосунки із родиною та домашні звичаї. Відвідувачу розказують про виклики, сумніви у житті Тичини, моменти його внутрішніх терзань.

Дивіться також:

Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО

Більше новин за темою "Література"

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.