Спецпроект

Музей Тичини розпочав екскурсії зі свічками в руках

У вихідні Літературно-меморіальний музей-квартира П.Г.Тичини на кожну з "екскурсій із каганцем" надає по 3 безкоштовні квитки, у будні - по два.

Безкоштовні квитки надаються людям, які через фінансові проблеми не можуть оплатити вартість квитка, пише Музейний простір.

Екскурсію у новому форматі "А було ж колись і таке!" музей презентував 2 січня 2014 р. Відвідувачі з екскурсоводом оглядають меморіальну квартиру в повній темряві, присвічуючи собі каганцями.

Така екскурсія започаткована почасти через те, що музей тривалий час змушений заощаджувати на електроенергії, а у найближчі місяці світло можуть відімкнути взагалі.

Екскурсія з каганцем - можливість послухати про інтимні сторони життя Павла Тичини, його стосунки із родиною та домашні звичаї. Відвідувачу розказують про виклики, сумніви у житті Тичини, моменти його внутрішніх терзань.

Дивіться також:

Екскурсія музеєм-квартирою Павла Тичини. ФОТО

Більше новин за темою "Література"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.