Ветерани "Солідарності" висловили підтримку Майдану. ВІДЕО

Aктивісти польської "Солідарності" [опозиційний рух в соціалістичній Польщі 1980-91 років - ІП] висловили свою підтримку "вільній і самостійній України" у спільному ролику польських кінематографістів і української ініціативи Babylon'13.

"Ми з вами, щоб переказати, що боротьба за свободу - нелегка справа, - кажуть ветерани "Солідарності". - Ваш опір повинен протривати певний час, щоб спричинити якісну зміну, щоб ваша свобода визріла в боротьбі".

Створення громадянських структур Євромайдану нагадує створення профспілкового руху "Солідарність" у 1980 році, - зазначають поляки.

Найголовніше під час боротьби - не залишати соратників на самоті з режимом, наголошують ветерани. Ідеться про те, щоб спільно захищати кожного переслідуваного режимом.

"Свобода не дається задарма, - ідеться у зверненні. - Тримайтеся, ми з вами".

В кінці ролику поляки показують логотип руху "Солідарність" у синьо-жовтих кольорах.

"Друзі, разом нас багато, нас не подолати! - виголошують активісти українською мовою. - Україна - це Ви, це український народ! Хай живе самостійна Україна! Ми Вас підтримуємо!"

Дивіться також:

Не паліть урядові будинки, а створюйте свій уряд!

"Я захоплений польськими звитяжцями..." Текст Стуса

У Польщі засудили міліціонерів, які били людей 25 років тому

Поляки і надзвичайний стан 1981-го. ФОТО

Як посадити поруч владу і опозицію. Польський досвід

Всі матеріали за темою "Солідарність"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.