Спецпроект

Ізраїльські музеї повертатимуть украдене нацистами

Ізраїльські музеї почнуть масштабну кампанію з повернення вкрадених і конфіскованих нацистами предметів мистецтва та інших цінностей спадкоємцям їх законних власників.

Про це повідомляє Jewish News One, передає Newsru.ua.

У колекціях багатьох музеїв Ізраїлю донині зберігаються твори мистецтва, які були передані державі після Другої світової війни для того, щоб повернути їх законним власникам або їх спадкоємцям.

Представники групи з повернення цінностей, втрачених під час Голокосту, заявили, що ряд музеїв може незаконно зберігати картини, скульптури, рукописи та єврейські ритуальні речі.

За оцінками експертів, в музейних фондах країни знаходиться від 400 предметів, вилучених із німецьких музеїв і приватних сховищ союзними військами під час і після війни.

За словами співробітника Комісії з матеріальних претензій євреїв до Німеччини Веслі Фішера, досі не вдалося точно встановити, скільки саме викрадених нацистами цінностей було передано Ізраїлю в 1950-х роках і як вони розподілялися.

У четвер, 9 січня, представники державної компанії Hashava, що спеціалізується на виявленні та реституції майна жертв Голокосту, зустрілися з головами великих ізраїльських культурних установ. Вони обговорювали, як визначити, які предмети мистецтва з музейних колекцій було вкрадено нацистами, а також способи пошуку їх законних власників.

Виявилося, що реституцією викрадених цінностей до справжнього моменту займався лиш один музей в країні - Музей Ізраїлю в Єрусалимі. Однак, як зазначив Фішер, у колекції музею все ще перебуває ряд робіт, чиї власники не знайдені.

Згідно з прийнятим в 2005 році ізраїльським парламентом закону про повернення цінностей жертвам Голокосту, в тому випадку, якщо спадкоємці законних власників майна не будуть знайдені, його належить пожертвувати на допомогу тим, хто пережив Голокост або направити гроші з його продажу на створення освітніх проектів та меморіалів.

Те, що ізраїльські музеї досі не займалися систематичним пошуком власників картин, які зберігаються у них, є порушенням принципів, сформульованих на Вашингтонській конференції 1998 року, зазначає видання. У тому заході брали участь 44 держави, в тому числі Ізраїль, власники галерей і приватних колекцій, в яких перебувають підозрілі з точки зору походження предмети мистецтва.

Учасники конференції закликали відкрити документи та архіви для того, щоб можна було дослідити їх приналежність. У разі, якщо виявиться, що предмети були конфісковані нацистами, музеї та галереї повинні допомагати їх поверненню початковим власникам або спадкоємцям.

Година папуги. «Золотий вересень»

«Ось два пістолети. Коли увірвуться українські бандити, ти застрелиш дітей, а потім застрелишся сама! Пам’ятай: у тебе мають лишитися три набої!» — останню розмову батька і мами семирічний Адам підслухав випадково.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.