Спецпроект

Ізраїльські музеї повертатимуть украдене нацистами

Ізраїльські музеї почнуть масштабну кампанію з повернення вкрадених і конфіскованих нацистами предметів мистецтва та інших цінностей спадкоємцям їх законних власників.

Про це повідомляє Jewish News One, передає Newsru.ua.

У колекціях багатьох музеїв Ізраїлю донині зберігаються твори мистецтва, які були передані державі після Другої світової війни для того, щоб повернути їх законним власникам або їх спадкоємцям.

Представники групи з повернення цінностей, втрачених під час Голокосту, заявили, що ряд музеїв може незаконно зберігати картини, скульптури, рукописи та єврейські ритуальні речі.

За оцінками експертів, в музейних фондах країни знаходиться від 400 предметів, вилучених із німецьких музеїв і приватних сховищ союзними військами під час і після війни.

За словами співробітника Комісії з матеріальних претензій євреїв до Німеччини Веслі Фішера, досі не вдалося точно встановити, скільки саме викрадених нацистами цінностей було передано Ізраїлю в 1950-х роках і як вони розподілялися.

У четвер, 9 січня, представники державної компанії Hashava, що спеціалізується на виявленні та реституції майна жертв Голокосту, зустрілися з головами великих ізраїльських культурних установ. Вони обговорювали, як визначити, які предмети мистецтва з музейних колекцій було вкрадено нацистами, а також способи пошуку їх законних власників.

Виявилося, що реституцією викрадених цінностей до справжнього моменту займався лиш один музей в країні - Музей Ізраїлю в Єрусалимі. Однак, як зазначив Фішер, у колекції музею все ще перебуває ряд робіт, чиї власники не знайдені.

Згідно з прийнятим в 2005 році ізраїльським парламентом закону про повернення цінностей жертвам Голокосту, в тому випадку, якщо спадкоємці законних власників майна не будуть знайдені, його належить пожертвувати на допомогу тим, хто пережив Голокост або направити гроші з його продажу на створення освітніх проектів та меморіалів.

Те, що ізраїльські музеї досі не займалися систематичним пошуком власників картин, які зберігаються у них, є порушенням принципів, сформульованих на Вашингтонській конференції 1998 року, зазначає видання. У тому заході брали участь 44 держави, в тому числі Ізраїль, власники галерей і приватних колекцій, в яких перебувають підозрілі з точки зору походження предмети мистецтва.

Учасники конференції закликали відкрити документи та архіви для того, щоб можна було дослідити їх приналежність. У разі, якщо виявиться, що предмети були конфісковані нацистами, музеї та галереї повинні допомагати їх поверненню початковим власникам або спадкоємцям.

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.