Спецпроект

Діаспора збагатила Лесин музей у Колодяжному. ФОТО

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки одержав 22 експонати від родини Богдана Певного зі США.

Про це повідомляє volyn-museum.at.ua.

Це твори письменниці, які видавалися у США та Канаді коштом української діаспори з 50-х років ХХ ст. 

Найбільш цінними виданнями є "Твори в 12 томах" (за загальною редакцією Б. Якубського. Нью-Йорк: Тищенко, Білоус. Видавнича Спілка, 1953-1954).

 

"Щоб задовільнити великий попит наших читачів на твори Лесі Українки, наше Видавництво до 40-річчя смерти великої української письменниці перевидало з деякими додатками недрукованих творів Лесі Українки 12 томне видання... До нашого часу це найповніше і найкраще видання творів великої поетки", – йдеться у передмові першого тому.

 

Крім того, музею надійшли книги "Бояриня" (Торонто: Видання Організації Українок Канади, 1971), "Бояриня","Лісова пісня" та інші твори Лесі Українки англійською мовою (Нью-Йорк, 1950), "Леся Українка 1871-1971, збірник праць до 100-річчя поетки" (Філадельфія,1971-1980), Антін Княжинський "Творчий шлях Лесі Українки" (Філадельфія, 1961), "Поезії: Вибрані твори" (Регенсбург, 1946),  О.Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчости" (Нью-Йорк, 1970) та інші.

 

Богдан Певний – художник, мистецтвознавець, письменник, співредактор журналу "Сучасність", майстер карикатури, майстер оформлення та ілюстрування книг, дійсний член УВАН у США. Народився у Луцьку 4 червня 1931 року.

Теми

Чому і як Бандера вів здоровий спосіб життя

Попри значну кількість літератури про політичне життя Степана Бандери до сьогодні залишається мало дослідженим його приватне життя та звичайні людські звички. Зокрема етап, коли він ще юнаком більше 8 років формував свій характер у Пласті. Тобто від 14 до 21 року свого життя. У той час, коли найбільше формується лідерські якості.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.