Спецпроект

Діаспора збагатила Лесин музей у Колодяжному. ФОТО

Колодяжненський літературно-меморіальний музей Лесі Українки одержав 22 експонати від родини Богдана Певного зі США.

Про це повідомляє volyn-museum.at.ua.

Це твори письменниці, які видавалися у США та Канаді коштом української діаспори з 50-х років ХХ ст. 

Найбільш цінними виданнями є "Твори в 12 томах" (за загальною редакцією Б. Якубського. Нью-Йорк: Тищенко, Білоус. Видавнича Спілка, 1953-1954).

 

"Щоб задовільнити великий попит наших читачів на твори Лесі Українки, наше Видавництво до 40-річчя смерти великої української письменниці перевидало з деякими додатками недрукованих творів Лесі Українки 12 томне видання... До нашого часу це найповніше і найкраще видання творів великої поетки", – йдеться у передмові першого тому.

 

Крім того, музею надійшли книги "Бояриня" (Торонто: Видання Організації Українок Канади, 1971), "Бояриня","Лісова пісня" та інші твори Лесі Українки англійською мовою (Нью-Йорк, 1950), "Леся Українка 1871-1971, збірник праць до 100-річчя поетки" (Філадельфія,1971-1980), Антін Княжинський "Творчий шлях Лесі Українки" (Філадельфія, 1961), "Поезії: Вибрані твори" (Регенсбург, 1946),  О.Косач-Кривинюк "Леся Українка. Хронологія життя і творчости" (Нью-Йорк, 1970) та інші.

 

Богдан Певний – художник, мистецтвознавець, письменник, співредактор журналу "Сучасність", майстер карикатури, майстер оформлення та ілюстрування книг, дійсний член УВАН у США. Народився у Луцьку 4 червня 1931 року.

Теми

"Вільне місто" під орудою Нестора Махна і повсякдення революції. Фрагмент книжки "Дніпро. Біографія великого міста в степу"

Махновські війська тричі захоплювали Катеринослав. Вони повністю контролювали місто протягом шести тижнів у листопаді–грудні 1919 року. Щойно Махно увійшов до Катеринослава, як той був проголошений "вільним містом" під захистом Революційно-повстанської армії. Жителів закликали "припинити бути міщанами й обивателями" та "сміливо і рішуче стати до справи будівництва нового життя на рівних, справедливих і розумних началах".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.