Спецпроект

Маєток Енгельгардта відреставрують за 17 млн. гривень

Це наймасштабніша реконструкція будівлі за останні сто років.

Про це пишуть podrobnosti.ua.

У селі Будище на Черкащині взялися реставрувати маєток пана Енгельгарда, де свою юність провів Кобзар. У 16 років Тарас Шевченко потрапив у козачки до поміщика. У маєтку він не тільки прислужував, тут він учився малювати. Відтоді ця історична місцина сильно змінилася. Зараз реставратори намагаються повернути садибі первозданний вигляд.

Маєток має відкритися до дня народження Шевченка, тому реставрувальним бригадам доводиться працювати у кілька змін. Під час революції садиба майже повністю згоріла, її відновили на початку 20-х, у сімдесятих відкрили сільську школу. Від автентичного будинку тут залишилися лише стіни та фундамент. Головне завдання будівельників - відновити пам'ятку у початковому вигляді. На роботи з держбюджету виділили 17 мільйонів гривень. 9 березня 2014  у садибі планують урочисто відкрити музей Кобзаря.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.