Спецпроект

Хорвати створили музей розкраяних сердець

Віддати належне спогадам та вилікуватися від туги за екс-коханими можна у пересувному музеї.

Про це пише ntn.ua.

Білизна, листи, зізнання в коханні, іграшки, кайданки та навіть сокири, протези й зібрані в пляшечки сльози. Це лише незначна частина експонатів у музеї розкраяних сердець. Свого часу його заснувала пара з хорватської столиці Загреба. Після розриву власних стосунків.

"Колись ми теж були разом. Щойно зрозуміли, що взаємини на межі - вирішили започаткувати виставку. Адже треба було щось робити з речами, які нажили спільно. Виникла ідея створити музей і зберігати там людські спогади", - каже Дражен Грубишич, співзасновник музею.

З часом такі ж як вони екс-закохані взялися надсилати до закладу свої спогади. Експозиція почала мандрувати європейськими містами. За останні кілька років хорвати об'їхали Сербію, Македонію, Боснію та Герцеговину, Німеччину, США. Нині експонатами милується публіка в  Нідерландах.

"В Амстердамі, приміром, нам принесли невеличку статуетку Діви Марії. А ще - взуття з вулиці червоних ліхтарів. Є чоловік, який навіть власного протеза віддав. Ця колекція унікальна", - згадує друга співзасновниця музею Олінка Віштиця. 

Дражен та Олінка впевнені, що оглядини таких трагікомічних експонатів дають змогу колишнім закоханим зняти емоційне напруження. Дарувальники певні - ритуал, під час якого в музеї залишається спадок колишньої пристрасті - дуже дієва терапія.

В Амстердамі пересувний музей пробуде до березня 2014 року. Далі - мандруватиме світом та поповнюватиме колекцію.

Теми

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.