Спецпроект

Прикарпатські регіонали нарешті передали гроші на музей Шевченка

Івано-Франківська обласна організація Партії регіонів передала 15 тисяч гривень на створення музею народної шани Тараса Шевченка в Івано-Франківську.

Про це пише ukrinform.ua.

Про це на прес-конференції повідомив керівник обласної організації ПР та голова Івано-Франківської ОДА Василь Чуднов. 

"15 тисяч гривень зібрала і передала обласна організація Партії регіонів на створення музею Шевченка в Івано-Франківську. Це добровільні внески наших партійців, які відгукнулись на пропозицію "Просвіти"" - зазначив Чуднов і закликав усіх підтримати ініціативу просвітян щодо створення музею Кобзаря до його 200-ліття.

Як повідомлялося раніше, прикарпатьські регіонали вже збирали гроші на цей Музей. Проте зібрані 24 тисячі грнивень  в останній момент відділи  члену "Партії Регіонів" Ярославу Генику на відновлення його будинку. Геник впевнений, що  хату спалили  сусіди за активну участь в Антимайдані у Києві. 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.