Спецпроект

У львівському кінотеатрі відкриють музей Степана Бандери

Управляння культури Львівської міськради програло суд у справі оренди кінотеатру «Дзвін», в якому хочуть облаштувати заклад.

Про це пише varianty.net.

Галицький районний суд визнав законною ухвалу Львівської міськради "Про надання в оренду нежитлових приміщень цілісного майнового комплексу на вул. Шептицьких, 45" (кінотеатр "Дзвін"), відхиливши тим самим скаргу управління культури. Питання оренди лобіювалося депутатами від ВО "Свобода".

Передбачалось, що приміщення кінотеатру буде передано під створення музею Степана Бандери.

Міський голова Львова Андрій Садовий виступав проти винесення ухвали на розгляд сесії, аргументуючи це тим, що під виглядом передачі кінотеатру в оренду згодом може відбутися його приватизація шляхом викупу, що суттєво зменшить прибуток міського бюджету.

Ще більш принципову позицію виклала у своєму листі до депутатів начальник управління культури Ірина Подоляк, яка заявила, що вважає недоцільним створення музею Бандери, оскільки це буде глорифікація вождя, що притаманно так званим країнам третього світу, і прикладом чого є мавзолей Леніну.

Незважаючи на критику, депутати проголосували за ухвалу і приміщення кінотеатру "Дзвін" віддали в оренду ТОВ "Дзвін і К".

Головна претензія до депутатів стосувалась того, що приміщення будуть орендувати не на конкурсній основі.

Юристи управління культури вважають, що не провівши конкурс на право оренди майнового комплексу, депутати порушили свою ж ухвалу № 897 "Про врегулювання питань оренди майна територіальної громади м.Львова", якою чітко врегульовано, хто має право на оренду комунального майна без конкурсу, а хто повинен виборювати його в конкурсі на комерційних засадах.

Згідно з ухвалою, право на позаконкурсну оренду мають заклади культури та мистецтва. Але під це визначення, за твердженням юристів мерії, ТОВ "Дзвін і К" не підпадає, оскільки серед кодів його економічної діяльності відсутні такі, які дали б йому право називатися підприємством у сфері культури та мистецтва.

Теми

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.