Спецпроект

З квартири Джимі Хендрікса зроблять музей

На створення музею Британський фонд Національної лотереї виділить 1,2 мільйона фунтів стерлінгів.

Про це пише focus.ua.

Мансарду, в якій Хендрікс жив зі своєю коханою, приведуть у відповідність із фасадом 1968 року. Там також з'являться стенди з інформацією про його життя і творчість.

Будинок-музей Хендрікса буде сусідити з будинком-музеєм композитора Георга Фрідріха Генделя. Перший жив за адресою Брук стріт 23, другий, двома століттями раніше, за адресою Брук стріт 25. Зараз у колишній квартирі Хендрікса розташовується офіс музею Генделя.

У минулому співробітники музею композитора пускали в свій офіс шанувальників творчості гітариста, проте робили це лише для особливих гостей і по особливих випадках, наприклад, у 2010 році на 40-річчя смерті Хендрікса. Зараз же планується зробити музей загальнодоступним.

Джимі Хендрікс вважається одним з найкращих гітаристів усіх часів і народів. Він жив у Лондоні з 1966 по 1970 рік. Помер він, однак, не в своїй квартирі, з якої зроблять музей, а в лондонському готелі. Офіційна версія: передозування наркотиками.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.