Спецпроект

З квартири Джимі Хендрікса зроблять музей

На створення музею Британський фонд Національної лотереї виділить 1,2 мільйона фунтів стерлінгів.

Про це пише focus.ua.

Мансарду, в якій Хендрікс жив зі своєю коханою, приведуть у відповідність із фасадом 1968 року. Там також з'являться стенди з інформацією про його життя і творчість.

Будинок-музей Хендрікса буде сусідити з будинком-музеєм композитора Георга Фрідріха Генделя. Перший жив за адресою Брук стріт 23, другий, двома століттями раніше, за адресою Брук стріт 25. Зараз у колишній квартирі Хендрікса розташовується офіс музею Генделя.

У минулому співробітники музею композитора пускали в свій офіс шанувальників творчості гітариста, проте робили це лише для особливих гостей і по особливих випадках, наприклад, у 2010 році на 40-річчя смерті Хендрікса. Зараз же планується зробити музей загальнодоступним.

Джимі Хендрікс вважається одним з найкращих гітаристів усіх часів і народів. Він жив у Лондоні з 1966 по 1970 рік. Помер він, однак, не в своїй квартирі, з якої зроблять музей, а в лондонському готелі. Офіційна версія: передозування наркотиками.

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.