Спецпроект

З Киргизького національного музею під час корпоративу викрали картину Айвазовського

Вартість "Морського пейзажу у Криму" оцінюють у 40 тисяч доларів.

Про це пише ua.korrespondent.net.

Полотно розміром 47 на 53,5 см було написане відомим російським художником у 1866 році, зберігалося у Киргизькому національному музеї образотворчих мистецтв з 1955 року. Картина експонувалася в залі російського образотворчого мистецтва, розташованому на другому поверсі будівлі музею.

У Головному управлінні внутрішніх справ міста (ГУВС) Бішкека повідомили, що картина зникла під час корпоративу колективу музею. Співробітники закладу спочатку намагалися знайти її своїми силами, але в понеділок вранці звернулися до міліції. Це третій випадок крадіжки експонату просто  з залу музею від початку роботи закладу.  

Киргизький національний музей образотворчих мистецтв імені Айтієва є головною художньою скарбницею республіки. Він був заснований 1 січня 1935 року. Основою музейної колекції стали близько 150 творів російських художників - В.Тропініна, О.Кіпренського, І.Айвазовського, А. Іванова, що надійшли з фондів Державної Третьяковської галереї та наркомосвіти РРФСР, а також Державного Ермітажу. На сьогоднішній день музейне зібрання налічує більше 17,5 тисячі одиниць зберігання.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.