Спецпроект

З Киргизького національного музею під час корпоративу викрали картину Айвазовського

Вартість "Морського пейзажу у Криму" оцінюють у 40 тисяч доларів.

Про це пише ua.korrespondent.net.

Полотно розміром 47 на 53,5 см було написане відомим російським художником у 1866 році, зберігалося у Киргизькому національному музеї образотворчих мистецтв з 1955 року. Картина експонувалася в залі російського образотворчого мистецтва, розташованому на другому поверсі будівлі музею.

У Головному управлінні внутрішніх справ міста (ГУВС) Бішкека повідомили, що картина зникла під час корпоративу колективу музею. Співробітники закладу спочатку намагалися знайти її своїми силами, але в понеділок вранці звернулися до міліції. Це третій випадок крадіжки експонату просто  з залу музею від початку роботи закладу.  

Киргизький національний музей образотворчих мистецтв імені Айтієва є головною художньою скарбницею республіки. Він був заснований 1 січня 1935 року. Основою музейної колекції стали близько 150 творів російських художників - В.Тропініна, О.Кіпренського, І.Айвазовського, А. Іванова, що надійшли з фондів Державної Третьяковської галереї та наркомосвіти РРФСР, а також Державного Ермітажу. На сьогоднішній день музейне зібрання налічує більше 17,5 тисячі одиниць зберігання.

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.