Спецпроект

У Києві покажуть китайські новорічні картини ХІХ століття. ФОТО

Напередодні новорічних свят Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрив особливу виставку із власних фондів. Музей презентує глядачу унікальні зразки китайської новорічної картини кінця ХІХ ст. з міста Янлюцин – осередку цього виду мистецтва.

Про це пише unn.com.ua.

Няньхуа – китайська народна картина, що містить побажання родині на  наступний рік. Її малювали, вирізали на дошках, друкували і розфарбовували протягом усього року. Проте, продавали саме напередодні новорічного свята. Кожна родина вивішувала в будинку такі народні картини, сподіваючись на щастя, здоров’я, добробут.

 

Напередодні Нового року їх урочисто спалювали, щоб дух домашнього вогнища доніс на небеса звіт про те, які добрі справи зробила родина за попередні 12 місяців. Натомість вивішували нову картинку. Яскраві ксилографії (гравюри на дереві), розфарбовані від руки, прикрашали будинок аж до наступних свят.  Більшість няньхуа збереглися завдяки європейцям, які зібрали перші колекції.

Теми

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.