Спецпроект

У Національному художньому музеї навчатимуть "слухати" живопис

Урочисте відкриття виставки "Музика: побачити звук" відбудеться завтра.

Про це повідомляє namu.kiev.ua.

Уже восьмий рік поспіль Національний художній музей України в рамках програми "Живе мистецтво" готує масштабний виставковий просвітницький проект. Його мета - разом із глядачем вчитись бачити мистецтво і відкривати нові можливості для його розуміння. Цьогорічний проект виходить за межі традиційних музейних тем, оскільки присвячений взаємодії образотворчого мистецтва та музики.

Простір музею наповниться музикою. У різних її проявах і втіленнях. І це буде не просто фон для огляду картин. Музика стане повноцінним співрозмовником, у діалозі з яким сенс побачених образів може розкритися по-новому. Ми будемо намагатися чути музику в кольорах і бачити, як звучать полотна. Адже тільки на перший погляд музика й образотворче мистецтво ґрунтуються на різних принципах. Насправді, між ними дуже багато спільного - як в силі емоційного впливу, так і в формах, структурах та засобах.

Експозиція об'єднає три різні смислові групи. Перша з них - реалістична. Взаємодія музики й образотворчого мистецтва простежується на рівні сюжету і має цілком функціональне призначення: документація і фіксація. Друга група - імпресіоністична. У представлених творах значення сюжетно-подієвого компоненту зменшено. Роботи звертаються передусім до емоцій і настрою глядача подібно до того, як це робить музика. І третя, найбільша, присвячена структурам. Заперечуючи міметичність (тобто наслідування, "зображення життя у формах життя") як основоположний принцип образотворчого мистецтва, художники-авангардисти часто зверталися до музики як до зразкового неміметичного виду мистецтва. Це дозволило нарешті простежити певні структурні закономірності, єдині для всіх мистецтв і зокрема для музики та живопису.

В експозиції представлені твори художника і музиканта Григорія Світлицького, живописця Федора Манайла, Віктора Пальмова - дослідника кольоропису, авангардистки Соні Делоне та інших українських художників з колекції НХМУ, театральні ескізи Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова, а також музичні інструменти, з колекції МТМКУ.

У програмі відкриття: інтерактивна музична програма МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ і камерного ансамблю ARTEХАТТА.

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.