Спецпроект

У Національному художньому музеї навчатимуть "слухати" живопис

Урочисте відкриття виставки "Музика: побачити звук" відбудеться завтра.

Про це повідомляє namu.kiev.ua.

Уже восьмий рік поспіль Національний художній музей України в рамках програми "Живе мистецтво" готує масштабний виставковий просвітницький проект. Його мета - разом із глядачем вчитись бачити мистецтво і відкривати нові можливості для його розуміння. Цьогорічний проект виходить за межі традиційних музейних тем, оскільки присвячений взаємодії образотворчого мистецтва та музики.

Простір музею наповниться музикою. У різних її проявах і втіленнях. І це буде не просто фон для огляду картин. Музика стане повноцінним співрозмовником, у діалозі з яким сенс побачених образів може розкритися по-новому. Ми будемо намагатися чути музику в кольорах і бачити, як звучать полотна. Адже тільки на перший погляд музика й образотворче мистецтво ґрунтуються на різних принципах. Насправді, між ними дуже багато спільного - як в силі емоційного впливу, так і в формах, структурах та засобах.

Експозиція об'єднає три різні смислові групи. Перша з них - реалістична. Взаємодія музики й образотворчого мистецтва простежується на рівні сюжету і має цілком функціональне призначення: документація і фіксація. Друга група - імпресіоністична. У представлених творах значення сюжетно-подієвого компоненту зменшено. Роботи звертаються передусім до емоцій і настрою глядача подібно до того, як це робить музика. І третя, найбільша, присвячена структурам. Заперечуючи міметичність (тобто наслідування, "зображення життя у формах життя") як основоположний принцип образотворчого мистецтва, художники-авангардисти часто зверталися до музики як до зразкового неміметичного виду мистецтва. Це дозволило нарешті простежити певні структурні закономірності, єдині для всіх мистецтв і зокрема для музики та живопису.

В експозиції представлені твори художника і музиканта Григорія Світлицького, живописця Федора Манайла, Віктора Пальмова - дослідника кольоропису, авангардистки Соні Делоне та інших українських художників з колекції НХМУ, театральні ескізи Анатоля Петрицького та Олександра Хвостенка-Хвостова, а також музичні інструменти, з колекції МТМКУ.

У програмі відкриття: інтерактивна музична програма МИРОСЛАВИ КОТОРОВИЧ і камерного ансамблю ARTEХАТТА.

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.