Історики з СНД разом підготують посібник про Другу світову

Історики з країн СНД разом підготують навчальний посібник з історії Великої Вітчизняної війни.

Рішення було прийнято на засіданні Асоціації директорів інститутів історії країн СНД, повідомляє ІТАР-ТАСС із посиланням на директора Інституту світової історії Російської академії наук Алєксандра Чубар'яна.

"Ми з директорами прийняли спільне рішення, - зазначив російський академік. - Консенсус був досягнутий на тому, що книга буде написана до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній та Другій світовій війні" [до 2015 року - ІП].

За словами Чубар'яна, в істориків деяких країн СНД особлива позиція щодо назви тієї війни: "У молдавської академії наук офіційна позиція - Молдавія брала участь у Другій світовій війні, а не у Великій Вітчизняній".

"Концепцію нової книги готують наші білоруські колеги" , - уточнив він.

У засіданні Асоціації директорів інститутів історії в Києві брали участь Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Молдавія і Таджикистан.

Керівники інститутів історії Киргизстану і Узбекистану, за словами Чубар'яна, надіслали свою письмову згоду. Про участь Грузії не повідомляється.

Нагадаємо, у вересні 2012 року було оголошено про завершення першої частини спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії. Тоді ж Міносвіти України повідомило, що не змінюватиме заради цієї книги шкільну програму.

Ряд українських істориків заявляли, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

Читайте також інтерв'ю Алєксандра Чубар'яна: "Україна в СРСР отримала і позитив, не тільки репресії"

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.