Історики з СНД разом підготують посібник про Другу світову

Історики з країн СНД разом підготують навчальний посібник з історії Великої Вітчизняної війни.

Рішення було прийнято на засіданні Асоціації директорів інститутів історії країн СНД, повідомляє ІТАР-ТАСС із посиланням на директора Інституту світової історії Російської академії наук Алєксандра Чубар'яна.

"Ми з директорами прийняли спільне рішення, - зазначив російський академік. - Консенсус був досягнутий на тому, що книга буде написана до 70-річчя Перемоги у Великій Вітчизняній та Другій світовій війні" [до 2015 року - ІП].

За словами Чубар'яна, в істориків деяких країн СНД особлива позиція щодо назви тієї війни: "У молдавської академії наук офіційна позиція - Молдавія брала участь у Другій світовій війні, а не у Великій Вітчизняній".

"Концепцію нової книги готують наші білоруські колеги" , - уточнив він.

У засіданні Асоціації директорів інститутів історії в Києві брали участь Україна, Росія, Білорусь, Казахстан, Азербайджан, Вірменія, Молдавія і Таджикистан.

Керівники інститутів історії Киргизстану і Узбекистану, за словами Чубар'яна, надіслали свою письмову згоду. Про участь Грузії не повідомляється.

Нагадаємо, у вересні 2012 року було оголошено про завершення першої частини спільного українсько-російського посібника для вчителів з історії. Тоді ж Міносвіти України повідомило, що не змінюватиме заради цієї книги шкільну програму.

Ряд українських істориків заявляли, що написання такого підручника є нереальним.

У вересні 2011 року голова МЗС Росії Сєргєй Лавров стверджував, що написанню підручника заважають "націоналістичні настрої".

Читайте також інтерв'ю Алєксандра Чубар'яна: "Україна в СРСР отримала і позитив, не тільки репресії"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.