Спецпроект

Британський музей історії розвідки ігнорує "досьє Сноудена"

Bletchley Park не збирається включати викриття екс-співробітника ЦРУ США до експозиції про кібербезпеку.

Про це пише ruvr.ru.

Депутати Британського парламенту Джуліан Хапперт ("Ліберальні демократи"), Рорі Стюарт і Домінік Рааб (Консервативна партія) заявили, що небажання визнати вплив на суспільство публікацій з "досьє Сноудена" про методи роботи сучасних розвідок Великобританії та США "загрожує підірвати репутацію" музею.

Проте офіційний представник Bletchley Park заявила, що музей і спонсор експозиції, яким виступає американський виробник антивірусних рішень McAfee, сповнені рішучості не включати "досьє Сноудена" в експозицію.

Депутати закликали музей звернути увагу на наслідки масової стеження з боку спецслужб. Але в Bletchley Park не схильні погоджуватися, побоюючись, що це "може мати на увазі підтримку дій Сноудена". 

Парламентарі у відповідь на подібні заяви звинуватили музей розвідки у спробі "відретушувати історію". "Це або історична виставка, або ні", - зазначив Домінік Рааб. Він вважажє, що викриття Сноудена - велика подія нашого часу, яка справила величезний вплив на дебати про стеження і право на приватне життя. 

Британський музей історії розвідки створено на базі секретного комплексу Bletchley Park в англійському графстві Бакінгемшир.

За часів Другої світової війни тут був центр радіорозвідки Великобританії. Його спеціалісти зламали шифрувальну машину нацистів Enigma.

Комплекс був попередником сучасної електронної розвідки королівства "Штаб урядового зв'язку" (GCHQ), що опинилася в центрі скандалу на тлі викриттів Сноудена. Наразі головою музею Bletchley Park є колишній глава служби зовнішньої розвідки Великобританії МІ-6 (2004-2009) сер Джон Скарлетт.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.