Спецпроект

Музей світового океану віддає дитинчат акули в "добрі руки"

"Віддамо акулу в хороші руки!", - з такою пропозицією до жителів Калінінграда змушені звернутися співробітники місцевого Музею світового океану.

Про це пише 1tv.ru.

У Музеї  більше шести років намагалися змусити плодитися хижих риб, які в неволі розмножуються вкрай неохоче. Домоглися свого і тепер не знають, куди дівати молодняк. Усі надії були на Вітю і Мусю - парі дорослих котячих акул створювали буквально райські умови: прикормлювали вітамінами, тримали в спеціальній воді. І , як виявилося, не дарма.

"Після таких певних зусиль наші акули стали розмножуватися. Щотижня ми збираємо по п'ять шість яєць, і через чотири місяці з цих яєць з'являються акулята " , - радіє , незважаючи ні на що, Надія Макєєва, завідуюча акваріумним залом.

Тепер Музей світового океану кишить акулами. Вільних ємностей для них не вистачає навіть у підсобних приміщеннях. Тому вихованців вирішили розпродати. За символічну ціну тут пропонують придбати незвичайних " кошенят ". У малюків  смугасті спини, святяться в темряві очі - тому різновид цих акул називають котячими. 

" Їдять практично все - морепродукти, філе риби. Людей не їдять , що важливо", - заспокоює потенційних господарів " кошенят " інженер- лаборант Музею світового океану Микола Шихалев. Але поки з трьох десятків маленьких акул жодна господаря так і не знайшла . Адже з часом такі "котята " виростають до півметра, часом трохи більше. У Музеї світового океану все ж сподіваються, що для цих акулят хороші руки знайдуться. Адже акваріуми потрібно терміново звільнити. В акулячої родині очікується чергове поповнення .

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.