Спецпроект

Музей Пінзеля у Львові досі не готовий прийняти скульптури

Музей Пінзеля у костелі Кларисок на пл. Митній зачинено – у ньому так і не відремонтували покрівлю, відтак виставляти скульптури українського Мікеланджело у приміщенні небезпечно.

Про це пише zik.ua.

Активні роботи з відновення покрівлі розпочнуться не раніше весни. Так,  Музей Пінзеля у костелі Кларисок через старий дах заливало ще рік тому. За дванадцять місяців ситуація не змінилася: ремонту потребують фасад і дах музею, що розміщений  у самому центрі Львова.

Капітального ремонту будівля не бачила з початку минулого століття. Директор Львівської галереї мистецтв про необхідність ремонту безрезультатно спілкувалася вже з трьома очільниками області. Особливо прикро львівським музейникам через байдужість влади після того, як побачили підготовку французів до виставки робіт знаменитого майстра у Луврі. Для кращого сприйняття експозиції у залі навіть перефарбували стіни.

Після повернення з Парижа до Львова скульптури стали "безхатьками". Зараз частина робіт – у Львівській Національній галереї мистецтв ім. Б. Возницького. Усі скульптури – поліхромовані, тобто вкриті позолотою. На їх реставрацію перед Парижем витратили мільйон гривень, тож переселити їх зараз на площу Митну – підписати смертельний вирок. Цієї зими вони б не пережили. Але деякі шедеври таки зимуватимуть в аварійному музеї.

"У самому музеї ми залишили скульптуру Пінзеля з Городенки, а ще більш ніж двометрові фігури, які не мають на собі поліхромії. Вони можуть стояти у музеї", – розповіла генеральний директор Львівської Національної галереї мистецтв ім. Б. Возницького Лариса Разінкова.

"Завдяки нинішнім кліматичним умовам, нам вдасться перезимувати: нема дощу, немає снігу.  Та все одно скульптури, які дуже складні в зберіганні, ми не тримаємо в музеї Пінзеля", – пояснила завідувач музею Пінзеля Леся Банах.

Як з’ясувалося, чиновники довго не могли вирішити, хто ж повинен ремонтувати Музей Пінзеля. Адже сама будівля  перебуває у комунальній власності, а от музей, як заклад, – у підпорядкуванні Міністерства культури. Після тривалих нарад вирішили: гроші на ремонт даху дає місто – 2,6 млн грн, а фасад ремонтуватимуть за кошти з обласного бюджету. Але наразі ці плани тільки на папері. Підрядник, який взявся за ремонт даху, і досі не отримав жодної копійки, тому змушений був закупити будівельні матеріали за власний кошт.

"Активні роботи не ведуться, бо підрядник сьогодні виконує роботи ще й по вежі Ратуші, інших об’єктах. Та головне, що маємо вже стандартну ситуацію, яка шокує Львів, – відсутність фінансування через блокування грошей казначейством", – пояснив в.о. начальника управління капітального будівництва Львівської міської ради Ігор Фалюта.

"Жодного фінансування ми не отримували, – підтвердив директор підрядного підприємства Олександр Хорощак. – Зараз виконуємо роботи під покрівлею даху, ремонтуємо елементи, які тримають дах. Це називається протезуванням пошкоджених елементів. І ми не відкриваємо дах, а опрацювали ділянки, які зараз є  найбільш проблемними".

А от для ремонту фасаду обласне управління капітального будівництва лише шукає виконавців – оголошено відповідний тендер.

До речі, паралельно ведеться обговорення щодо повернення костелу Кларисок функцій культової споруди.  Два місяці тому представники УГКЦ запропонували створити тут центр медичного капеланства, який працюватиме паралельно з музеєм.

"Священики, які володіють мовою жестів, могли б гуртувати людей з вадами, проводити богослужіння. Також можна проводити богослужіння для хворих людей і реколекції для медиків", – розповів голова комісії у справах душпастирства охорони здоров’я  о. Володимир Мощич.

У галереї кажуть, офіційно з таким проханням до них ніхто не звертався, а навіть якби й звернувся, відмовили б: не уявляють, як організувати охорону безцінних скульптур за великого скупчення людей, які б приходили на Богослужіння.

Нагадаємо, щодо того, чи завершить підрядник роботи з відновлення покрівлі музею Пінзеля до кінця цього року, в.о. начальника управління капітального будівництва Львівської міськради зазначав: "Це залежатиме від фінансування, погодних умов. Основний фактор – фінансування. Якщо ситуація з цим у Львові покращиться, тобто, платежі будуть проходити без затримок, то наміри є зробити все у повному обсязі. Якщо ж будуть затримки по фінансах… Сьогодні покрівельного матеріалу безоплатного навряд чи хто дасть".

А також казав, що ще не розрахувалися за проектно-кошторисну документацію.

Крім того, чиновник зауважував, що в управлінні капітального будівництва ЛОДА, яке займається відновленням фасаду та вежі музею Пінзеля, наразі лише оголошено тендер.

Ще у вересні Фалюта припустив, що роботи з відновлення даху музею Пінзеля мали б початись у другій половині жовтня. Скільки вони триватимуть – залежить від підрядника, але, зазначив чиновник, усе реально зробити за півтора місяця. З його слів, відновлення покрівлі музею Пінзеля взяло на себе місто. У міському бюджеті на музей Пінзеля передбачено 3 млн грн.

Водночас, як повідомив тоді ж начальник управління капітального будівництва ЛОДА Єгор Горностай, їхня документація ще перебуває на експертизі. З його слів, ЛОДА займається відновленням фасаду та вежі музею Пінзеля. На це передбачено 8 млн грн. Він не уточнив, коли саме мали б розпочатись роботи.

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.