Спецпроект

"Шевченківський гай" cпівпрацюватиме з ЮНЕСКО

Наступного року Музей народної архітектури та побуту у Львові ("Шевченківський гай") продовжуватиме реалізацію проектів за грантами ЮНЕСКО та Норвезького уряду. Грантодавці підтвердили свої наміри про подальшу співпрацю.

Про це пише portal.lviv.ua.

Міжнародні партнери, з якими музей вже реалізував декілька проектів по грантах ЮНЕСКО та Норвезького міністерства закордонних справ, висловилизадоволення успіхами роботи Музею за останні три місяці. Обоє донорів отримали звітні документи і готові продовжувати співпрацю з Музеєм надалі, розширюючи програму.

За останній період роботи Музею вдалося придбати один експонат і перевезти його до Музею. Це хата із села Рівня. Також  було завершено реконструкцію та накриття хати із с. Пилипець. 

На наступний рік Музей народної архітектури та побуту у Львові планує перевезення ще одного об’єкту. Окрім того, буде продовжена співпраця з польськими колегами, реалізація грантових зобов’язань перед ЮНЕСКО та норвезьким донором, розробка та запровадження стратегічного плану розвитку Музею, а найголовніше - покращення якості послуг для відвідувачів.

Найближчим часом "Шевченківський гай" запрошує всіх охочих на фестивалі "Різдво з пампухами", "Різдво в гаю" та "Спалах різдвяної зірки".

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.