Спецпроект

"Шевченківський гай" cпівпрацюватиме з ЮНЕСКО

Наступного року Музей народної архітектури та побуту у Львові ("Шевченківський гай") продовжуватиме реалізацію проектів за грантами ЮНЕСКО та Норвезького уряду. Грантодавці підтвердили свої наміри про подальшу співпрацю.

Про це пише portal.lviv.ua.

Міжнародні партнери, з якими музей вже реалізував декілька проектів по грантах ЮНЕСКО та Норвезького міністерства закордонних справ, висловилизадоволення успіхами роботи Музею за останні три місяці. Обоє донорів отримали звітні документи і готові продовжувати співпрацю з Музеєм надалі, розширюючи програму.

За останній період роботи Музею вдалося придбати один експонат і перевезти його до Музею. Це хата із села Рівня. Також  було завершено реконструкцію та накриття хати із с. Пилипець. 

На наступний рік Музей народної архітектури та побуту у Львові планує перевезення ще одного об’єкту. Окрім того, буде продовжена співпраця з польськими колегами, реалізація грантових зобов’язань перед ЮНЕСКО та норвезьким донором, розробка та запровадження стратегічного плану розвитку Музею, а найголовніше - покращення якості послуг для відвідувачів.

Найближчим часом "Шевченківський гай" запрошує всіх охочих на фестивалі "Різдво з пампухами", "Різдво в гаю" та "Спалах різдвяної зірки".

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.