100 років тому народився Платон Воронько. ВІРШІ

Першого грудня виповнилося 100 років поету, публіцисту, драматургу і депутату ВР Платону Вороньку (1913–1988). Більшості українців він відомий за чудовими дитячими віршами. А ще він очолював підривників у партизанському загоні Сидора Ковпака.

Майже всі свої літературні премії Платон Воронько отримав за "дорослі" вірші, але справжню славу здобули його неповторні поезії для дітей, нагадує прес-служба Міністерства культури.

Ці вірші настільки улюблені, що іноді здається, ніби вони існували вічно — "Падав сніг на поріг...", "Хвалився кіт, що він убрід Дніпро перебреде...", "Засмутилось кошеня: треба в школу йти щодня..." та багато-багато інших.

Лауреат Державної премії СРСР (1951), Державної премії ім. Шевченка (1972), літературної премії ім. Лесі Українки (1976).

Одне з численних видань Воронька. Пам'ятаєте? "Через гори, через гай ходить хлопчик Помагай..."

Серед найвідоміших дитячих творів: збірки віршів "Всім по сім", "Читаночка", "Сніжна зіронька горить", "Облітав журавель", "Казка про Чугайстра" та багато інших.

2 грудня о 19:00 у Національному академічному драматичному театрі імені Івана Франка розпочнеться урочистий вечір пам’яті "Недоговорено багато…", присвячений
100-річчю митця.

У мистецькому заході візьмуть участь: голова Шевченківського комітету, поет Борис Олійник, директор Інституту літератури НАНУ Микола Жулинський, поет і видавець Іван Малкович, письменник і дипломат Юрій Щербак, артисти і музиканти.

Платон Микитович Воронько народився 1 грудня 1913 року на Сумщині. Навчався в Харківському автошляховому інституті та Московському Літінституті.

Учасник Другої світової війни, командир підрозділу підривників партизанського з’єднання Ковпака. Саме він врятував для історії щоденник загиблого під час Карпатського рейду Семена Руднєва.

Автор понад тридцяти збірок віршів і поем та великої кількості книжок для дітей. Депутат Верховної Ради УРСР десятого та одинадцятого скликань.

"Історична Правда" пропонує згадати кілька віршів Воронька:

РОЗВІДНИК

Старий гуцуле, ось мій кріс,
Мені вже зайвий він...
Бери мій кріс, сідай на віз
І їдь мерщій в загін.

Знайдеш найстрашого у нас,
Що сива борода,
Скажи, що виконав наказ
Розвідник Лобода.

Скажи: канони на горі,
Гостинець під вогнем.
Всю ніч мигають ліхтарі,
А стежка на Черем...

Поки що вільна. Хай ідуть -
Там скрізь густий полин.
Скажи, нехай мене не ждуть
Додому на Волинь.

1943

ДОНЯ ХОЧЕ СПАТИ
(одна з легендарних Воронькових колискових)

У моєï донi
Оченята соннi,
Рученьки мов з вати —
Доня хоче спати.
Нiч прийшла тихенька.
Спи, моя гарненька.

ДВА ТЮТЮННИКИ

Два Тютюнники стоять переді мною.
Доле, ти дала такий талант братам,
Що вражав нас правдою земною,
Зливи ніс посушливим літам.

Вже колосся бронзою дзвеніло,
Спілі зернята співали на коші...
Чом же яре сонце потемніло?
Чом сльота осіння на душі?

І холодні похоронні сурми
Слізьми захлинаються, сумні.
Два Тютюнники, немов народні думи,
Болем озиваються в мені.

Я ТОЙ, ЩО ГРЕБЛІ РВАВ

Я той, що греблі рвав.
Я не сидів у скелі,
Коли дуби валились вікові.
У партизанській лісовій оселі
На пережовклій, стоптаній траві
Лежав, покритий листям пурпуровим,
І кров текла по краплі крізь бинти,
А Лісовик з обличчям сивобровим
Питав мене: "Чи всі порвав мости?" -

"Усі..."

Тоді, схилившись наді мною,
Сиділа ніжна Мавка цілу ніч,
Туманною повита пеленою,
Із карабінним чересом опліч,
Вона, зітхнувши, почала співати:
"Чому ж сього не можна запитати?
Он, бачиш, там питає дика рожа:
"Чи я хороша?"
А ясен їй киває в верховітті:
"Найкраща в світі". -
"Ти, найкраща в світі,
Врятуй мене,
Бо там, на синім Пруті,
Іще стоять незірвані мости,
По них повзуть прожерливі і люті
Зелені змії". -
"Можу принести
Жив-гай-трави - і смерть вона відгонить".
І принесла, оббігавши луги.
І полетіли ферми й ланжерони
На прикарпатські гострі береги
У грозовому реготі веселім.

Я той, що греблі рвав,
А не сидів у скелі.

А ВИ МОГЛИ Б?
(переклад із Маяковського)

Я вмить закреслив карту буднів,
хлюпнувши фарбами зі склянок.
Відкрив я в холодці на блюді
вилицюватість океану.
З рибин на вивісках строкатих
читав я губ нових порив.
А ви
ноктюрн
змогли б заграти
на флейті заржавілих ринв?

Дивіться також:

Микола Зеров - неокласик і "терорист"

Як Винниченко доживав в еміграції. ФОТО

Валер'ян Підмогильний - попередник Камю і Сартра

Канадсько-український "Доктор Айболить". СКАНИ

200 років тому вийшли "Казки" братів Грімм. Як це було

Екскурсія музеєм квартирою Павла Тичини. ФОТО і ВІРШІ

Видали карту київських книгарень 1980 року. Їх було багато

Остап Вишня. "Найбільш знаний після Шевченка, поруч із Леніним"

Футурист і шестидесятник. Соратник Семенка не розкаявся після ГУЛАГу

Мирослав Ірчан - січовий стрілець і радянський поет

"Гобіт". Перший переклад Толкіна в Україні. СКАНИ

Олекса Влизько. Гімни режиму і поезія з камери. ВІРШІ

Олег Ольжич. Поет націоналістичного героїзму

Інші матеріали за темою "Література"

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.